Російські еліти думають, як вивести гроші й виїхати, очікуючи ескалацію у війні після ударів України вглиб Росії
У Росії зростає занепокоєння через посилення українських далекобійних ударів по стратегічних об’єктах на території країни. Українські безпілотники дедалі глибше проникають у російський тил, завдаючи ударів по військовій, енергетичній та промисловій інфраструктурі. Про це повідомляє The Public з посиланням на The Washington post.
Протягом останнього тижня атаки були спрямовані по нафтових об’єктах, заводу напівпровідникових пристроїв VZPP-S у Воронежі, центру космічного зв’язку «Дубна» поблизу Москви та хімічному підприємству в Тулі, яке має значення для виробництва боєприпасів.
В окупованому Криму після ударів фіксувалися масштабні перебої з електропостачанням, а продаж пального було призупинено. Через це підконтрольна Росії влада оголосила режим надзвичайної ситуації.
На тлі зростання атак уряд Володимира Путіна провів екстрену нараду щодо паливної кризи. За даними джерела, виробництво бензину в Росії в період з 15 по 21 червня скоротилося на 25%, що змусило десятки регіонів запровадити обмеження.
Додатковий тиск створює ситуація на фінансових ринках. Від початку червня російський фондовий ринок втратив понад 13%, що стало найбільшим падінням із вересня 2022 року.
Ситуацію також ускладнило зниження вартості російської нафти до близько 50 доларів за барель. Це відбувається на тлі зростання військових витрат та пошуку Москвою додаткових джерел фінансування.
За оцінками співрозмовників видання, у російських ділових і політичних колах посилюється тривожність через відсутність достатнього захисту критичної інфраструктури від атак безпілотників.
Окремі джерела вказують, що Росія не була готова до тривалої війни в умовах масштабного застосування дронів. Також порушуються питання щодо ефективності систем протиповітряної оборони.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія перекидає системи ППО для захисту Москви, резиденції Путіна у Валдайському районі та Керченського мосту.
Попри зростання тиску, російська влада публічно намагається мінімізувати масштаби проблем. Віцепрем’єр Олександр Новак заявив, що ситуація на паливному ринку складна, але контрольована.
Водночас джерела повідомляють про суттєве погіршення бюджетної ситуації в Росії. Дефіцит федерального бюджету до кінця травня досяг 6 трильйонів рублів, що більш ніж удвічі перевищує показники минулого року.
Через зростання витрат уряд уже вніс зміни до бюджетного законодавства, які дозволяють Міністерству фінансів витрачати та позичати більше коштів без окремого погодження парламенту.
На цьому тлі в російському бізнес-середовищі зростають побоювання щодо можливого посилення фінансового тиску на населення та бізнес. Зокрема, обговорюються додаткові запозичення, збільшення випуску державних облігацій та потенційний доступ до пенсійних заощаджень.
Попри посилення економічного та військового тиску, аналітики вважають, що Кремль навряд чи змінить курс найближчим часом. За їхніми оцінками, Москва, ймовірно, відповідатиме подальшою ескалацією.
