Російські регіони входять у 2026 рік із поглибленням фінансової кризи
Російські регіони починають 2026 рік в умовах поглиблення фінансової кризи, яка дедалі більше оголює структурну слабкість їхніх бюджетів. Сукупний тиск санкцій, втрата зовнішніх ринків і погіршення світової економічної кон’юнктури призвели до ситуації, коли навіть виконання базових соціальних зобов’язань стає проблемним. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Найбільш уразливими залишаються традиційно дотаційні суб’єкти, зокрема Калмикія, Марій Ел і Псковська область. Протягом десятиліть їхнє виживання ґрунтувалося на федеральних трансфертах, однак нині ці надходження скорочуються, а доступ до кредитних ресурсів звужується. Хронічна заборгованість і відсутність інвесторського інтересу формують ризики повноцінної бюджетної кризи без очевидних шляхів виходу.
Проблеми швидко поширюються і на промислові регіони. Вугільні території, зокрема Кемеровська область, у 2026 році можуть стати одними з головних джерел бюджетних втрат. Падіння світових цін на вугілля, санкційний тиск і остаточна втрата європейського ринку зумовлюють прогнозоване скорочення валового регіонального продукту на 4,1 відсотка та дефіцит бюджету близько 44 мільярдів рублів. У Хакасії ситуацію ускладнює поєднання нерентабельних шахт, залежності від цін на кольорові метали та обмежених можливостей гідроенергетики.
Металургійні регіони також втрачають фінансову стабільність. В Іркутській області падіння цін на алюміній і вугілля формує прогнозований дефіцит бюджету на рівні близько 40 мільярдів рублів, а затяжна криза на підприємствах Русалу не залишає місцевій владі простору для маневру. У Вологодській області економічну ситуацію загострює конфлікт між регіональною владою та власником Сєвєрсталі, що фактично заблокувало оновлення прогнозів економічного зростання.
Додатковий тиск створюють регіони зі специфічними ризиками. Астраханська область очікує зниження валового регіонального продукту на 2,1 відсотка із збереженням негативної динаміки щонайменше до 2028 року через виснаження нафтогазових родовищ. Курська і Бєлгородська області, які раніше вигравали від прикордонної торгівлі з Україною, перетворилися на прифронтові території та повністю залежать від дотацій.
Загальна тенденція для регіонів Росії стає дедалі жорсткішою. Федеральний центр, обмежений у ресурсах, концентрує фінансування на війні проти України, тоді як внутрішній попит і інвестиційна активність не зростають. У таких умовах регіони залишаються сам на сам із бюджетними проблемами, без реальної підтримки та без чітких економічних перспектив.
