Шахраї масово використовують ШІ для фейкових дзвінків українцям
Про це OBOZ.UA розповіла заступниця голови правління Глобус Банку Анна Довгальська.
Як ШІ змінив шахрайські схеми
За перші п’ять місяців 2026 року фінансове шахрайство в Україні, зокрема з банківськими рахунками, стало більш технологічним і персоналізованим.
Зловмисники почали активніше використовувати штучний інтелект для створення фейкових дзвінків, повідомлень, підроблених сайтів і шахрайських онлайн-пропозицій.
Головна зміна полягає в тому, що ШІ допомагає масштабувати вже відомі схеми: соціальну інженерію, фішинг, фейкові дзвінки “з банку”, псевдозбори та інші види обману.
“Штучний інтелект лише поглиблює загрозу. Він робить повідомлення переконливішими, дзвінки – правдоподібнішими, а атаки значно швидшими”, – пояснила Анна Довгальська.
Чому атаки стали переконливішими
ШІ дозволяє шахраям персоналізувати атаки.
Для цього вони можуть використовувати відкриті дані із соцмереж, месенджерів, професійних профілів або публічних фото.
У повідомленнях можуть згадувати місце роботи людини, ім’я керівника, недавні поїздки або сервіси, якими вона користується.
Через такі деталі фейкові дзвінки та повідомлення виглядають значно правдоподібніше.
Що показує статистика
За даними Національного банку України, кількість шахрайських операцій із платіжними картками у 2025 році скоротилася на 5% – до 256 тис. випадків.
Водночас загальна сума збитків зросла майже на чверть і досягла 1,4 млрд грн.
Середня сума однієї незаконної операції збільшилася на 30% – до 5536 грн.
83% усіх шахрайських операцій відбувалися через інтернет.
90% збитків були пов’язані із соціальною інженерією.
Найпоширеніші схеми обману
Найчастіше шахраї телефонують або пишуть від імені працівників банків, мобільних операторів чи державних установ.
У таких сценаріях людину намагаються налякати “підозрілою операцією”, блокуванням рахунку або необхідністю “терміново захистити кошти”.
Суть схеми – у психологічному тиску. Під впливом страху жертви самостійно повідомляють реквізити карток, CVV-коди або паролі з SMS.
Окремою проблемою став AI-фішинг.
Шахраї створюють підроблені сайти банків, маркетплейсів, служб доставки або благодійних фондів, які майже не відрізняються від справжніх.
За словами Довгальської, понад 80% сучасних фішингових листів уже мають ознаки використання штучного інтелекту.
Deepfake-дзвінки і підроблені голоси
Анна Довгальська також попередила про поширення deepfake-технологій.
Шахраї можуть підробляти голоси та відео реальних людей, використовуючи короткі аудіозаписи із соцмереж або месенджерів.
“У найпростіших випадках людині телефонують від імені родича чи друга і просять терміново переказати гроші. У складніших схемах можуть імітувати голос керівника компанії та вимагати негайного платежу”, – зазначила банкірка.
За оцінками експертів, у деяких AI-атаках рівень переходів за фішинговими посиланнями може сягати 54%.
Для звичайного масового фішингу цей показник становить близько 2,7%.
Як захиститися від ШІ-шахрайства
Українцям радять дотримуватися базових правил цифрової безпеки.
Не можна повідомляти стороннім CVV-код, PIN-код, одноразові паролі з SMS та дані для входу в онлайн-банкінг.
Не варто переходити за підозрілими посиланнями з SMS, месенджерів або електронної пошти.
Перед введенням даних картки потрібно уважно перевіряти адресу сайту.
Користуватися варто лише офіційними застосунками з App Store або Google Play.
Якщо “працівник банку” вимагає термінових дій або переказу коштів, розмову краще завершити.
Прохання про гроші потрібно перевіряти через інший канал зв’язку, навіть якщо повідомлення надійшло від знайомої людини.
Також варто підключити двофакторну автентифікацію для банківських застосунків, пошти та месенджерів.
Окремо радять ідентифікувати SIM-картку у мобільного оператора, щоб зменшити ризик викрадення фінансового номера.
Головний інструмент шахраїв
Довгальська наголошує, що одні з головних інструментів шахраїв – поспіх і психологічний тиск.
Якщо людину лякають блокуванням рахунку, втратою грошей або змушують діяти “просто зараз”, варто зробити паузу та перевірити інформацію.
Раніше в Україні також активізувалася схема, коли зловмисники телефонують громадянам від імені співробітників СБУ та інших правоохоронних органів.
Читайте нас в Telegram
