Село, де пів сотні жінок вбили своїх чоловіків - ВВС
Газета The New York Times на той час повідомляла, що майже 50 жінкам висунули звинувачення в отруєнні чоловіків у громаді. Газета зазначала, що між 1911 і 1929 роками понад пів сотні чоловіків у Надьреві, фермерському поселенні приблизно за 130 кілометрів на південь від Будапешта, були вбиті миш'яком, пише ThePublic.info з посиланням на ВВС Україна.
Частину обвинувачених жінок стратили, інших кинули за ґрати. Під час судового процесу неодноразово згадувалося одне ім'я - Жужанна Фазекаш, сільська акушерка. Всього, за деякими оцінками, у цьому регіоні жінки могли вбити до трьохсот чоловіків.
Життя в Надьреві
Надьрев - невеличка сільська громада біля річки Тиса в найбільшому виноробному регіоні Угорщини - Куншазі. Шлюби в цьому районі часто укладали за розрахунком: дуже юних жінок видавали за набагато старших чоловіків. Такі домовленості зазвичай передбачали контракти щодо землі, спадщини та юридичних зобов'язань. Розлучення було неможливим. Початок отруєнь припадає на період, коли село все ще перебувало під владою Австро-Угорської імперії.
В Надьреві не було місцевих лікарів або священиків, а Фазекаш, завдяки знанням у медицині та фармацевтиці, була не лише акушеркою, а й фактично лікарем.
"Завдяки її знанням люди їй довіряли й зверталися до неї", - каже Марія Гунья, яка говорила з BBC у 2004 році. Гунья була ще маленькою дівчинкою, коли її батька, місцевого чиновника, поліція попросила допомогти розслідувати серію нез'ясованих смертей у селі.
Акушерка жила в типовому одноповерховому будинку вікнами на вулицю. Гунья пояснила, що жінки в селі часто зверталися до Фазекаш зі своїми проблемами.
"Вона чула багато історій про те, що відбувається в сімʼях: чоловіки били жінок, ґвалтували їх, багато хто з них був невірний. Було багато насильства", - згадувала Гунья. Вона додала, що коли жінки скаржилися на п'яних або агресивних чоловіків, Фазекаш казала їм: "Якщо є проблема з ним, у мене є просте рішення".
Цим рішенням був миш'як, який акушерка виготовляла, настоюючи на воді липку стрічку для мух. Пізніше, за повідомленням британської газети The Times, в її саду виявили закопані флакони з отрутою.
Арешт
З роками сільський цвинтар почав заповнюватися: між 1911 та 1929 роками на цвинтарі Надьрева поховали близько 50 чоловіків. Більшість із них мали дружин і дітей. Зрештою, влада запідозрила щось не те і почала проводити ексгумації. З 50 обстежених тіл 46 містили миш'як, що підтверджувало підозри про отруєння.
Усе вказувало на Фазекаш. 19 липня 1929 року поліція прийшла до її будинку, щоб арештувати її.
"Коли вона побачила, як наближаються жандарми, вона зрозуміла, що це кінець. Поки вони дісталися до будинку, вона вже була мертва - вона випила свою власну отруту", - згадувала Гунья.
Перші смерті
Перші вбивства сталися в 1911 році, того ж року, коли Фазекаш оселилася в селі. Цей рік ознаменував початок серії отруєнь, які тривали майже два десятиліття. Але акушерка, здається, була не єдиною винуватою. У сусідньому місті Сольнок у 1929 році перед судом постали 26 жінок. Вісім отримали смертний вирок, решта потрапили до в'язниці, семеро з них довічно. Мало хто визнав провину, і їхні мотиви так і не були повністю пояснені.
Щодо мотивів існує безліч теорій. Бідність, жадібність і нудьга – це лише деякі з них. У деяких повідомленнях стверджується, що жінки заводили коханців серед російських військовополонених. Їх залучили на роботу на фермах, поки місцеві чоловіки воювали на фронті під час Першої світової війни. Коли чоловіки повернулися, жінки обурювалися раптовою втратою свободи і одна за одною вирішували діяти.
За межами Надьрева
Можливо, вони були не єдиними. У сусідньому місті Тісакурт в деяких ексгумованих тілах також виявили миш'як, але нікого не засудили за смерть цих людей. Загальна кількість загиблих у цьому районі, за деякими оцінками, могла сягати 300 людей. Роки стерли більшість болісних спогадів про Надьрев. Його назва більше не викликає занепокоєння у чоловіків навколишнього регіону.
Однак Гунья іронічно зазначає, що після отруєнь чоловіки почали поводитися з дружинами значно краще.
