Суд дозволив жінці народити дитину від загиблого військового
Про це йдеться у справі №463/12547/25, яку розглянув Личаківський районний суд міста Львова, повідомляє “Судово-юридична газета”.
Личаківський районний суд Львова розглянув справу про право жінки розпоряджатися та використовувати кріоконсервовані ембріони після загибелі її цивільного чоловіка-військовослужбовця.
Ембріони були створені з використанням репродуктивних клітин позивачки та її цивільного чоловіка і зберігалися у центрі репродуктивної медицини на підставі договору про кріоконсервацію та зберігання біологічного матеріалу.
Суд досліджував, чи може жінка використати ці ембріони після смерті чоловіка, якщо прямого законодавчого механізму для такого випадку в Україні немає.
Як пара проходила лікування
Суд встановив, що у липні 2023 року жінка та її цивільний чоловік уклали з медичним центром договір про надання медичних послуг із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій.
Вони не перебували у зареєстрованому шлюбі, але проживали однією сім’єю.
У межах програми лікування безпліддя було створено 19 ембріонів in vitro з використанням репродуктивних клітин обох пацієнтів.
Після цього сторони уклали договір про кріоконсервацію та зберігання ембріонів, а також підписали заяви щодо застосування допоміжних репродуктивних технологій і кріоконсервації ембріонів, передбачені наказом МОЗ України №787.
У вересні 2023 року була проведена перша процедура розмороження та перенесення ембріона, однак вагітність не настала.
Після цього пара тимчасово припинила лікування.
Загибель військового
Наприкінці 2024 року чоловіка мобілізували до лав Збройних Сил України.
Пара планувала повторну процедуру ембріотрансферу під час його відпустки.
Однак чоловік загинув під час виконання бойового завдання у Донецькій області внаслідок вибухової травми.
Після його смерті жінка звернулася до медичного центру, щоб продовжити лікування і здійснити перенесення ембріона.
Клініка повідомила, що процедура можлива лише за письмовою згодою двох пацієнтів, а через смерть чоловіка – тільки на підставі судового рішення.
Медичний заклад у відзиві фактично підтримав позов і зазначив, що чинне законодавство не дає клініці механізму самостійно вирішити таке питання без рішення суду.
Що врахував суд
Суд зазначив, що українське законодавство визнає право повнолітніх жінок і чоловіків на застосування допоміжних репродуктивних технологій за медичними показаннями.
Водночас Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом МОЗ №787, регулює кріоконсервацію та зберігання ембріонів, але не визначає, як розпоряджатися репродуктивним матеріалом у разі смерті одного з пацієнтів.
Суд встановив, що під час укладення договорів і підписання заяв пара не могла врегулювати питання посмертного використання ембріонів, бо чинні на той момент форми документів не містили таких положень.
Також суд врахував, що загиблий за життя не подавав заяву про утилізацію ембріонів.
Навпаки, разом із позивачкою він вчинив усі необхідні юридично значущі дії для реалізації наміру народити спільну дитину.
Закон про біологічне батьківство військових
Окремо суд послався на Закон №3496-IX від 22 листопада 2023 року.
Цим законом військовослужбовцям під час воєнного стану гарантовано право на безоплатне забезпечення реалізації права на біологічне батьківство або материнство.
Зокрема, йдеться про кріоконсервацію репродуктивних клітин.
Водночас суд констатував, що законодавець досі не врегулював правовий механізм розпорядження та посмертного використання такого репродуктивного матеріалу.
Висновок суду
Суд зазначив, що репродуктивні права є одним із фундаментальних природних прав людини, а держава має забезпечувати їх реалізацію.
За відсутності прямого законодавчого регулювання суд застосував принцип верховенства права і врахував необхідність балансу приватних та публічних інтересів.
У підсумку суд дійшов висновку, що дійсною волею загиблого було не знищення ембріонів у разі його смерті, а їх використання позивачкою для народження спільної дитини.
Суд задовольнив позов і надав жінці право на розпорядження та використання кріоконсервованих ембріонів, створених із репродуктивних клітин її та загиблого військовослужбовця.
Що ще обговорюють у законодавстві
“Судово-юридична газета” також зазначає, що під час роботи над новим Цивільним кодексом України окрему увагу приділили правовому регулюванню кріоконсервованих ембріонів, їх використанню та донорству.
Дискусія виникла навколо положень проєкту Цивільного кодексу №15150.
Серед ключових тем – визначення правового статусу кріоконсервованих ембріонів, порядок їх використання та розпорядження, а також додаткові гарантії захисту прав майбутньої людини.
Читайте нас в Telegram
