Судова система втратила 972 млн грн через проблеми з плануванням
Про це йдеться у звіті Рахункової палати за результатами аудиту організаційного та фінансового забезпечення органів судової влади. Документ охоплює діяльність Державної судової адміністрації у 2023–2024 роках та окремі показники 2025–2026 років.
Куди поділися 972 мільйони гривень
Формально гроші не зникли й не були вкрадені. Йдеться про асигнування, які судова система не встигла або не змогла використати за призначенням до завершення бюджетного року.
Загалом у 2023–2024 роках до бюджету повернули 972 мільйони гривень. Із них 611,1 мільйона були передбачені для забезпечення діяльності місцевих та апеляційних судів, а ще 360,9 мільйона вже розподілили між розпорядниками, але не освоїли.
Твердження про втрату коштів стосується втрачених можливостей судової системи. Рахункова палата зазначила, що ці ресурси могли спрямувати на ремонти, придбання техніки, модернізацію інфраструктури та завершення капітальних проєктів.
Суди недоотримували фінансування
Повернення майже мільярда відбулося за умов, коли потреби місцевих та апеляційних судів покривали лише частково.
У 2023 році суди заявили потребу у 22,6 мільярда гривень, однак у кошторисах передбачили 16,9 мільярда — 74,7% необхідної суми. У 2024 році ситуація погіршилася: при потребі у 27,9 мільярда судова система отримала 18,6 мільярда, або 66,7%.
Кількість розпорядників із низьким рівнем фінансування за рік зросла з 28 до 49. Водночас кількість установ, потреби яких забезпечили на високому рівні, скоротилася з 15 до п’яти.
Аудитори також виявили значну різницю між регіонами. У 2024 році потреби судів Івано-Франківської області профінансували на 83,9%, а Кіровоградської — лише на 62,6%. У Києві рівень забезпечення становив 63,5%, у Черкаській області — 67,4%.
Чому гроші не використали
ДСА пояснювала утворення залишків воєнними діями, кадровими змінами, економією під час закупівель та неможливістю завершити капітальні проєкти наприкінці бюджетного року.
Серед причин також називали простої, звільнення працівників, менші витрати на енергоносії, затримки закупівель і платежів, мобілізацію будівельників та відключення електроенергії.
Водночас Рахункова палата встановила системні проблеми в самому бюджетному процесі. У ДСА не було єдиного підходу до визначення потреб судів, належної перевірки розрахунків та автоматизованої системи збору даних.
Територіальні управління використовували різні методики. У Києві потреби судів враховували не повністю, у Житомирській області збирали пропозиції без фінансово-економічних обґрунтувань, в Івано-Франківській області розрахунки формували без урахування пропозицій самих судів, а в Луганській — без аналізу фактичної ситуації в установах.
Через відсутність деталізації ДСА не мала повної інформації про потреби кожного окремого суду. Це ускладнювало своєчасний перерозподіл грошей між установами, які не могли використати кошти, та судами, яким фінансування бракувало.
Ще 382 мільйони залишили нерозподіленими
Станом на 1 січня 2025 року в розпорядженні ДСА також залишалися 382,4 мільйона гривень, які взагалі не розподілили між судами та установами системи правосуддя.
Водночас у судах накопичувалися борги із заробітної плати та суддівської винагороди. У травні 2023 року заборгованість перед суддями сягала 296,5 мільйона гривень. У травні 2024 року борги із зарплат працівникам апаратів судів становили 59,9 мільйона, а із суддівської винагороди — 157,2 мільйона гривень.
Які проєкти залишилися без фінансування
У звіті наведено шість великих проєктів, які тривалий час не могли завершити через брак коштів. Їхня загальна вартість перевищувала один мільярд гривень.
Серед них — реконструкція будівлі Мукачівського міськрайонного суду за 197,8 мільйона гривень, переобладнання їдальні під Центральний районний суд Миколаєва за 212,2 мільйона та створення «Будинку правосуддя» у Кропивницькому за 284,8 мільйона гривень.
Також не завершили реконструкцію приміщення Ужгородського міськрайонного суду, будівництво Пустомитівського районного суду та реконструкцію Господарського суду Дніпропетровської області.
Через відкладення таких проєктів суди продовжували працювати в орендованих або непридатних приміщеннях, що ускладнювало розгляд справ і створювало неналежні умови для працівників та відвідувачів.
Працівники ремонтували суди власним коштом
Через відсутність прозорого механізму визначення черговості ремонтів частину проблем працівники судів вирішували самостійно.
Судді у 20 областях та Києві повідомляли про ремонти службових приміщень власним коштом. За результатами окремого опитування, 73,6% із 375 суддів першої інстанції заявили, що витрачали особисті гроші на ремонт кабінетів.
Працівники також власним коштом ремонтували комп’ютери, купували витратні матеріали та відеокамери. В окремих судах вони використовували особисту техніку для роботи.
Кількість нерозглянутих справ зросла
Проблеми з фінансуванням і кадрами позначилися на строках здійснення правосуддя.
У 2024 році кількість нерозглянутих справ і матеріалів досягла 904 102, що на 12% більше, ніж роком раніше. Кількість проваджень, розгляд яких тривав понад рік, зросла на 19% — до 147 102.
Офіційна звітність ДСА показувала, що суди вирішили 97,1% справ, які надійшли протягом року. Однак цей показник не враховував понад 900 тисяч проваджень, що залишилися з попередніх періодів. Після їх урахування реальний показник становив лише 82,3%.
Рахункова палата дійшла висновку, що без структурної реформи ДСА не зможе забезпечити прозоре та своєчасне фінансування судів. Аудитори рекомендували запровадити єдину цифрову систему управління ресурсами, уніфіковану методику визначення потреб і постійний контроль за залишками коштів та боргами.
Читайте нас у Telegram.
