У Раді пропонують ухвалити закон про справедливе бронювання та змінити правила бронювання від мобілізації
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15237 «Про справедливе бронювання та участь у обороні», який передбачає зміну підходу до бронювання військовозобов’язаних.
Документ пропонує перейти від моделі, за якої заброньовані працівники фактично звільняються від мобілізаційного обов’язку, до системи участі в обороні держави в інших формах.
Однією з ключових змін є пропозиція закріпити критерії бронювання на рівні закону.
Згідно із законопроєктом, категорії осіб, підстави для бронювання та строки відстрочки мають визначатися виключно законом, а не постановами Кабінету Міністрів України.
Автори ініціативи зазначають, що це має забезпечити більшу публічність процесу та ускладнити зміну правил через урядові рішення.
Документ також передбачає заборону безстрокового бронювання.
Відповідно до статті 3 законопроєкту, статус заброньованих осіб планують регулярно переглядати на предмет відповідності вимогам законодавства.
Стаття 5 законопроєкту визначає, що заброньовані працівники повинні брати участь у забезпеченні оборони держави в одній із визначених форм.
Серед запропонованих механізмів:
- робота на об’єктах критичної інфраструктури;
- служба в резерві без повного відриву від роботи;
- цільові внески на потреби оборони.
У документі зазначається, що модель цільових внесків може стати механізмом фінансування потреб Сил оборони України.
Також законопроєкт передбачає створення державного Реєстру заброньованих осіб.
Водночас персональні дані працівників критичної інфраструктури планують знеособлювати у частині прив’язки до конкретних об’єктів.
У поясненні до законопроєкту зазначається, що це має знизити ризики витоку інформації про кадровий склад стратегічних підприємств.
У документі також порушуються питання подальшого нормативного врегулювання.
Зокрема, наразі не визначено розмір цільових внесків, порядок організації резервної служби та механізми захисту даних Реєстру від кібератак.
Після ухвалення закону Кабінет Міністрів України матиме три місяці для розробки підзаконних актів та приведення чинних рішень у відповідність до нових норм.
