Україна запропонувала великоднє перемир'я 2026: чого чекати від росії
Президент Володимир Зеленський у понеділок, 30 березня 2026 року, заявив, що Україна готова до припинення вогню на Великдень і енергетичного перемир'я.
Цього року православні святкують Великдень 12 квітня.
Перемир’я на Великдень 2026: що відомо
«Ми готові до припинення вогню на великодні свята. На мій погляд, якщо чесно, нормальні люди, які поважають життя, говорять про припинення вогню і закінчення війни на все життя, а не на кілька днів. Але, безумовно, ми готові до будь-яких компромісів, окрім компромісів з нашою гідністю і суверенітетом», — сказав голова держави.
За словами Зеленського, Україна підтримує будь-які формати припинення вогню і загалом закінчення війни, «але коли ти не втрачаєш гідність і незалежність держави».
Президент наголосив, що Україна готова говорити про будь-яке припинення вогню — повне, енергетичне, логістичне, на землі, у повітрі, в морі.
«Повністю — щоб не літали ні ракети, ні дрони. Не бити по інфраструктурі. Ми все це пропонували. І ми відкриті. Якщо рускіє будуть готові – будь ласка, ми готові. Нехай запропонують на будь-який час – ми готові вирішити це питання», — Зеленський.
Кому вигідне великоднє перемир'я
Зеленського запитали, чи не зможе росія використати великоднє перемир'я для зміцнення своїх позицій.
Президент висловив упевненість, що «за два-три дні вони нічого не зможуть зміцнити», згадавши заяви російської пропаганди у лютому 2022 року про те, що окупанти зможуть «взяти Київ за три дні».
Як пройшло великоднє перемир'я у 2025 році
У 2025 році на Великдень володимир путін оголосивперемир'я. Україна на нього погодилась, попередивши, що відповідатиме на дії окупантів.
Втім на свято обстріли росіян тривали — як розташувань ЗСУ на фронті, так і мирних українських міст.
Найактивніші дії на Пасху із застосуванням важкого озброєння російська армія проводила на Покровському і Сіверському напрямках.
У великодню неділю російські війська 2935 разів порушили режим припинення вогню. Відбулося 96 російських штурмових дій, 1882 обстріли наших позицій, і зокрема 812 із важкого озброєння, більше ніж 950 разів застосовувалися російські FPV-дрони.
Також за тиждень до Великодня росія нанесла ракетний удар по центру Сум, вбивши 35 людей.
А одразу після Великодня росія вдарила по Києву, вбивши 13 людей.
У Кремлі на обстріл Києва відреагували цинічно. Прессекретар путіна дмитро пєсков заявив, що, мовляв, «великоднє перемир’я» закінчилось і російські військові «продовжать виконувати бойові завдання».
Після масованого удару по житловому масиву Києва президент США Дональд Трамп вкотре закликав російського диктатора володимира путіна укласти мирну угоду.
«Мене не влаштовують російські удари по Києву. Вони непотрібні, і мають дуже невдалий час. Володимире, зупинись! Щотижня гине 5000 солдатів. Досягнімо мирної угоди!» — написав тоді Трамп.
А міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що так зване «великоднє перемир’я», оголошене путіним, було маркетинговою операцією по завоюванню довіри президента США Дональда Трампа.
Російські атаки на Великдень у 2022, 2023 і 2024 роках
На Великдень у 2022 році росія обстріляла ракетами Кременчук. Також через обстріл Донеччини загинули діти віком п'яти та 14 років.
У 2023-му росіяни обстріляли Преображенський кафедральний собор УПЦ у Нікополі Дніпропетровської області з важкої артилерії, внаслідок чого поранень зазнали двоє людей.
Того ж дня росіяни здійснили масовану атаку на Запорізьку область, де постраждала місцева церква, у якій не проводили службу. Також окупанти вдарили по Миколаївщині, там загинули двоє підлітків.
На Великдень 2024 року, що припадав на 5 травня, російські війська завдали по Україні два ракетних та 100 авіаційних ударів. Також здійснили 57 обстрілів з реактивних систем залпового вогню.
Тоді росія била по Харкову, Донеччині, Полтавщині й інших регіонах.
Зокрема, унаслідок удару керованою авіабомбою по центральній частині Харкова було пошкоджено 20 будинків та автомобілі., постраждали 15 людей. Бомба була обладнана спеціальним модулем, за допомогою якого вона могла планувати після пуску літака із зони, недосяжної для української ППО.
