В Україні досі немає спецсуду з інтелектуальної власності
Про це йдеться у матеріалі “Судово-юридичної газети” з посиланням на позицію судді Верховного Суду Ігоря Бенедисюка.
В Україні одним із головних викликів у сфері захисту прав інтелектуальної власності залишається відсутність спеціалізованого суду. Його створення передбачалося ще судовою реформою 2016 року.
На цьому наголосив суддя Верховного Суду під час обговорення розвитку системи захисту прав інтелектуальної власності.
За словами секретаря судової палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також справ, пов’язаних з антимонопольним і конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Ігоря Бенедисюка, українське законодавство вже частково адаптували під створення окремого суду з інтелектуальної власності.
Зокрема, у структурі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформували спеціалізовану палату для розгляду відповідних спорів.
Втім, попри наявність такої палати, частину справ і надалі розглядають цивільні суди, які не мають вузької спеціалізації у сфері інтелектуальної власності.
Така ситуація призводить до проблем із визначенням належної юрисдикції. Також вона ускладнює формування єдиної судової практики у спорах щодо інтелектуальної власності.
Як приклад суддя навів спір щодо використання торговельної марки між фізичними особами-підприємцями. У цій справі суди різних інстанцій по-різному визначали, чи має вона розглядатися в цивільному чи господарському процесі.
За словами Бенедисюка, більшість об’єктів інтелектуальної власності створюється для комерційного використання. Це, на його думку, обґрунтовує доцільність розгляду таких спорів саме в господарській юрисдикції.
Окремо у Верховному Суді звернули увагу на потребу вдосконалити процесуальне законодавство. Зокрема, чинні норми Господарського процесуального кодексу України не повною мірою враховують специфіку спорів у сфері інтелектуальної власності.
Йдеться про необхідність розвитку механізмів забезпечення позову, забезпечення доказів та інших процесуальних інструментів.
У Верховному Суді висловили думку, що в разі початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності потрібно одночасно розробити окремий процесуальний блок або внести системні зміни до Господарського процесуального кодексу України.
Такі зміни мають регламентувати порядок розгляду спорів цієї категорії.
Також наголошується, що навіть без створення окремого суду якість розгляду справ можна підвищити. Для цього пропонують запровадити вузьку спеціалізацію суддів у межах господарських судів.
У Верховному Суді зазначають, що спори у сфері інтелектуальної власності є складними. Вони потребують високого рівня професійної підготовки та глибокого розуміння специфіки цієї сфери.
Серед нових викликів судді називають стрімкий розвиток технологій, зокрема штучного інтелекту. Він створює нові категорії об’єктів інтелектуальної власності та потребує оновлення підходів до правозастосування.
Крім того, у Верховному Суді порушили питання складності доведення збитків у справах про порушення прав інтелектуальної власності.
Одним із можливих рішень називають запровадження механізму визначення компенсації в межах установлених законом сум. Особливо це стосується справ щодо авторського права, де такий підхід уже застосовується.
Як повідомляв ThePublic, опитані агентством "Інтерфакс-Україна" юристи вважають, що в Україні формується судова практика щодо застосування довічного статусу публічного діяча. За їх словами, предметом спорів дедалі частіше стають наслідки надмірної або помилкової PEP-кваліфікації та підходи банків до фінансового моніторингу.
Читайте нас в Telegram
