Загибель Алі Ларіджані може ускладнити завершення війни між Іраном, США та Ізраїлем

Інна Крамарчук
Інна Крамарчук Журналіст
Загибель Алі Ларіджані може ускладнити завершення війни між Іраном, США та Ізраїлем
Ларіджані, який у 2015 році зустрічався з Путіним у Сочі (Росія), був одним із головних міжнародних представників та переговірників іранського режиму. — Олександр Земляніченко, Reuters
Алі Ларіджані, який відігравав ключову роль у формуванні військової та дипломатичної стратегії Ірану, загинув унаслідок ізраїльського авіаудару. Експерти вважають, що його смерть може ускладнити спроби завершити війну.

Алі Ларіджані, який обіймав посаду секретаря Вищої ради національної безпеки Ірану та вважався фактичним лідером країни, був одним із головних архітекторів військової і дипломатичної стратегії Ірану після початку конфлікту зі США та Ізраїлем 28 лютого, повідомляє CNN.

У 67 років він став публічним символом іранської влади. Попри те що залишався однією з головних цілей для Ізраїлю, минулого тижня Ларіджані взяв участь у проурядовому мітингу в Тегерані.

Упродовж перших двох тижнів війни він активно висловлювався в соціальних мережах, звертаючись, зокрема, до президента США Дональда Трампа.

У понеділок він закликав мусульман Перської затоки замислитися над майбутнім регіону, заявивши: «Ви знаєте, що Америка не відчуває до вас жодної лояльності, а Ізраїль — ваш ворог. Зупиніться на мить і поміркуйте про себе та про майбутнє регіону».

Аналітики вважають, що його загибель позбавляє іранське керівництво одного з найвпливовіших представників і може ускладнити будь-які переговори щодо завершення війни. За оцінками спостерігачів, упродовж останніх тижнів, особливо після смерті верховного лідера Алі Хаменеї, Ларіджані фактично виконував роль головного керівника країни.

На думку наукового співробітника Німецького інституту міжнародних і безпекових справ Хаміда Рези Азізі, Ларіджані був “внутрішнім гравцем”, який десятиліттями перебував у центрі політичної системи і мав авторитет серед різних груп еліти.

Він зазначив, що ісламська республіка здатна пережити втрату окремих осіб, однак фігури з таким різноплановим досвідом замінити складно.

Ізраїльські удари в попередні місяці вже призвели до загибелі багатьох іранських військових командирів і представників силових структур, однак втрата Ларіджані, який очолював Раду національної безпеки, має інший масштаб.

За інформацією джерела, знайомого з обговореннями, у вересні минулого року він розглядався США та Ізраїлем як один із можливих перехідних кандидатів. Проте після його участі у придушенні масових протестів у січні 2025 року, що призвело до загибелі тисяч людей, жорстких заяв щодо США та Ізраїлю та активної ролі у військовому плануванні він став однією з цілей для Ізраїлю на початку лютого.

Експерти зазначають, що його смерть не матиме значного впливу на безпосередній перебіг бойових дій, але ускладнить політичне управління конфліктом через його досвід у формуванні політичних меседжів і міжнародні контакти.

Президент Ірану Масуд Пезешкіян, якого вважають поміркованим політиком, після початку конфлікту опинився на другорядних ролях і, на думку аналітиків, не зможе об’єднати еліти для переговорів про завершення війни без фігури рівня Ларіджані.

Алі Ларіджані протягом майже п’яти десятиліть обіймав ключові посади в Корпусі вартових ісламської революції, системі безпеки, державних медіа та парламенті. Вища рада національної безпеки Ірану відзначила його багаторічну кар’єру, заявивши, що він працював на благо країни до останніх моментів життя та закликав до єдності перед зовнішніми загрозами.

Він був командувачем у Корпусі вартових ісламської революції під час війни з Іраком у 1980-х роках, пізніше очолював державне телебачення, а також був головним перемовником Ірану з ядерних питань. Західні дипломати, які брали участь у переговорах із ним, називали його досвідченим і компетентним.

У 2004 році він став радником Алі Хаменеї з питань безпеки, а згодом протягом 12 років, до 2020 року, очолював парламент Ірану.

Після конфлікту з Ізраїлем минулого року Ларіджані знову посилив свої позиції, очоливши Раду національної безпеки. Він також став одним із головних міжнародних представників Ірану, здійснивши візити до Москви, Бейрута, Абу-Дабі та Оману, який виступав посередником у переговорах між Вашингтоном і Тегераном.

Ларіджані також виконував функції головного ядерного перемовника Ірану та брав участь у переговорах із Росією та Китаєм.

Його вплив у системі підсилювався родинними зв’язками. Він був одружений із донькою відомого аятоли, його брат Садек є аятолою і колишнім головою судової влади Ірану, а інший брат, Мохаммад-Джавад Ларіджані, також обіймав державні посади.

Ларіджані мав і наукову кар’єру. Він навчався у Sharif University of Technology, здобув докторський ступінь з філософії в University of Tehran і досліджував праці Іммануїла Канта.

У своїх останніх публікаціях він заявляв про готовність Ірану до тривалого конфлікту.«На відміну від Сполучених Штатів, [Іран] підготувався до тривалої війни», — написав він після початку військової операції США.

Після його загибелі державні медіа повідомили, що 71-річний колишній командувач Корпусу вартових ісламської революції Мохсен Резаї став старшим військовим радником нового верховного лідера Моджтаби Хаменеї.

Алі Ларіджані загинув під час авіаудару, разом із ним загинули його син та охоронці.

Разом із 67-річним високопосадовцем загинули його син Мортеза та кілька охоронців.

У заяві Вищої ради національної безпеки Ірану Ларіджані назвали «мучеником», який присвятив життя служінню Ірану та Ісламській революції.

Поділитися статтею:
Політика
Росія вимагає від Rheinmetall 47 млн євро за контракт, який сама ж зірвала через окупацію Криму
Політика

Росія вимагає від Rheinmetall 47 млн євро за контракт, який сама ж зірвала через окупацію Криму

Росія намагається стягнути 47,2 млн євро з німецького оборонного концерну Rheinmetall за контракт на будівництво військового навчального центру, виконання якого було припинене після окупації Криму у 2014 році.

04.06.2026
Естонія хоче продовження захисту для українців і заборони в’їзду для окупантів РФ
Політика

Естонія хоче продовження захисту для українців і заборони в’їзду для окупантів РФ

Естонія підтримує продовження тимчасового захисту для українців у ЄС до березня 2028 року та просуває ідею заборони в’їзду до Шенгенської зони для російських комбатантів.

04.06.2026
Які документи українців у "Дії" першими визнає ЄС: оцінка Мінцифри
Політика

Які документи українців у "Дії" першими визнає ЄС: оцінка Мінцифри

Україна стала першою країною поза ЄС, що долучилась до єдиного цифрового гаманця Європи - і вже тестує чотири документи для визнання за кордоном.

04.06.2026
Верховна Рада втретє спробує декриміналізувати порно
Політика

Верховна Рада втретє спробує декриміналізувати порно

На розгляд Верховної Ради внесли новий законопроєкт, який декриміналізує дорослий контент і зруйнує схеми, на яких наживаються недобросовісні правоохоронці.

04.06.2026
Тайвань збільшить запаси ракет до понад 1800 одиниць. Так країна готується до можливого нападу Китаю
Політика

Тайвань збільшить запаси ракет до понад 1800 одиниць. Так країна готується до можливого нападу Китаю

До 2029 року Тайвань планує збільшити запаси протикорабельних ракет до понад 1800 одиниць. Країна хоче протистояти загрозам з боку Китаю.

04.06.2026
Війна
Зеленський написав відкритий лист Путіну та запропонував особисту зустріч для завершення війни
Війна
  • ВАЖЛИВО

Зеленський написав відкритий лист Путіну та запропонував особисту зустріч для завершення війни

Президент України Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до президента Російської Федерації Володимира Путіна. У зверненні він закликав до завершення війни та запропонував провести особисту зустріч для обговорення умов миру.

04.06.2026
Сирський ухвалив жорсткі рішення через погану підготовку мобілізованих
Війна

Сирський ухвалив жорсткі рішення через погану підготовку мобілізованих

В Україні вісім військових частин втратили право самостійно готувати новобранців за підсумками травневих перевірок.

04.06.2026
Кремль шукає вихід із війни на тлі військових та економічних труднощів
Війна
  • ВАЖЛИВО

Кремль шукає вихід із війни на тлі військових та економічних труднощів

Росія стикається зі зростаючим тиском через ситуацію на фронті, економічні проблеми та удари українських безпілотників по її території. Європейські посадовці припускають, що посилення риторики Москви може бути пов’язане зі спробами відновити переговорний процес на власних умовах.

04.06.2026
Росія атакувала понад 900 об’єктів портової інфраструктури та поранила 255 працівників з початку війни — Кулеба
Війна

Росія атакувала понад 900 об’єктів портової інфраструктури та поранила 255 працівників з початку війни — Кулеба

Армія РФ атакувала щонайменше 935 об’єктів портової інфраструктури з початку повномасштабної війни. Також постраждали люди.

04.06.2026
Найменшій було всього два дні. З початку повномасштабного вторгнення росія вбила 707 українських дітей
Війна

Найменшій було всього два дні. З початку повномасштабного вторгнення росія вбила 707 українських дітей

З початку повномасштабного вторгнення росія вбила в Україні 707 дітей, ще 2548 було поранено. 4 червня відзначається Міжнародний день безневинних дітей — жертв агресії.

04.06.2026