Україна не укладала нових угод на захист енергетики від ракет
Про це йдеться у відповіді Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури на запит «Телеграфу».
Агентство повідомило, що протягом 2025–2026 років не укладало договорів на споруди третього рівня. Однак ще у 2023 році відомство оголосило про будівництво такого захисту на 22 підстанціях у 14 областях.
Споруди третього рівня мають витримувати прямі влучання ракет та авіаційні удари. Це великі багатошарові залізобетонні конструкції, які закривають основне обладнання підстанції. Їхні проєкти погоджували із Генеральним штабом ЗСУ та ДСНС, повідомляло Агентство відновлення.
У жовтні 2025 року тодішній керівник Агентства Сергій Сухомлин оцінював готовність споруд третього рівня у 54%. Висота окремих конструкцій мала сягати 20–24 метрів, а площа – перевищувати 10 тисяч квадратних метрів.
Свіжих даних про готовність цих об’єктів Агентство не оприлюднило. Тому відсутність нових договорів у 2025–2026 роках не дає підстав стверджувати, що Україна повністю відмовилася від протиракетного захисту. Водночас невідомо, скільки таких споруд уже завершено та чи запрацюють вони до зими.
Від чого захистили 110 об’єктів
Основні роботи завершили на 110 об’єктах критичної інфраструктури. На них облаштували захист другого рівня – від ударних безпілотників та уламків ракет.
Такі споруди являють собою залізобетонні оболонки навколо трансформаторів та іншого критичного обладнання. Вони можуть зменшити наслідки атаки дрона, але не розраховані на пряме влучання потужної ракети.
Перший рівень захисту складається з габіонів, мішків із піском та інших простіших конструкцій, які стримують уламки й вибухову хвилю. Другий рівень має протидіяти безпілотникам, а третій – захищати від ракет і авіаційних засобів ураження.
На початку 2026 року Агентство також повідомляло про додаткові роботи на 120 енергетичних об’єктах. Їхня готовність тоді становила від 30% до 80%, а будівництво тривало у дві або три зміни.
Як захищають енергетику Києва
У столиці захисні споруди будують на 20 об’єктах, де розташовані 26 критично важливих елементів енергетичної інфраструктури. Роботи розпочали у травні 2026 року.
Середня готовність конструкцій для трансформаторів напругою 110 кВ становить 45%. Завершити їх планують у вересні. Захист великих трансформаторів готовий лише на 14–19%, закінчення цих робіт заплановане на кінець листопада, повідомили в Агентстві у відповіді на окремий запит.
За інформацією «Телеграфу», на захист столичної критичної інфраструктури передбачили 9,88 млрд гривень, із яких профінансували 6,07 млрд. Частина відомостей про договори та виконавців має гриф «Для службового користування».
Чи означає це неминучі відключення
Інженерні споруди не можуть повністю захистити енергосистему від масованих комбінованих атак. Особливо небезпечним залишається одночасне застосування Росією ракет і великої кількості безпілотників.
Однак відсутність нових договорів на третій рівень захисту сама собою не означає неминучого загальнонаціонального знеструмлення. Стійкість енергосистеми взимку також залежатиме від роботи протиповітряної оборони, запасів обладнання, швидкості ремонтів, наявної генерації, імпорту електроенергії та температури повітря.
Читайте нас у Telegram.
