Види мін та боєприпасів, що робити у разі небезпеки
За орієнтовними оцінками, потенційно замінованими в Україні залишаються 137 тисяч квадратних кілометрів, що становить близько 23% території держави, та дорівнює площі Болгарії та Бельгії разом узятих. На колишніх окупованих територіях і в районах, де тривали бойові дії, досі виявляють міни та нерозірвані боєприпаси, зокрема касетні. Українські рятувальники постійно проводять роботи з розмінування таких ділянок.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій проводить розмінування деокупованих і прифронтових територій та закликає громадян бути максимально обережними.
У ДСНС наголошують, що після обстрілів тисячі боєприпасів залишаються активними, а міни та інші вибухонебезпечні предмети можуть перебувати у покинутих будинках, на вулицях, у полях, лісах, на узбіччях доріг і навіть на дитячих майданчиках.
ООН назвала Україну однією з найбільш замінованих країн світу. Українські сапери та рятувальники щодня знешкоджують від 2 до 6 тисяч снарядів і мін.
Протипіхотні фугасні міни
Протипіхотні фугасні міни є невеликими пластиковими предметами, які використовують для ураження живої сили через силу вибуху. Принцип дії таких мін натискний. Вони спрацьовують після того, як людина наступає на вибуховий пристрій. Найчастіше ураження стосуються кінцівок.
Особливу небезпеку становить міна «Метелик», яку також називають «Пелюстка». Її розмір становить близько 12 сантиметрів, а вага близько 80 грамів.
Такі міни розкидають із касетних боєприпасів. Вони можуть вибухати під час контакту або мати часовий детонатор, через що здатні самостійно здетонувати через кілька годин.
Протипіхотні осколкові міни
Осколкові міни уражають не силою вибуху, а уламками, які містяться у корпусі. Їх можуть закопувати у ґрунт або маскувати на деревах. Такі міни вибухають, якщо людина зачепить натягнутий дріт або якщо пристрій активують дистанційно. Уламки можуть розлітатися або в одному напрямку, або на 360 градусів.
Однією з найнебезпечніших осколкових мін у ДСНС називають ОЗМ-72. Усередині вона містить 2400 уламків, які розлітаються на відстань до 50 метрів. У службі пояснюють, що після зачеплення розтяжки міна підстрибує приблизно на метр угору, після чого вибухає.
Протипіхотні міни заборонені Оттавською конвенцією з 1999 року.
Протитранспортні міни
Протитранспортні або протитанкові міни закопують у землю або залишають на поверхні. Такі міни вибухають під вагою від 120 кілограмів. У ДСНС наголошують, що торкатися їх категорично не можна. У службі також попереджають, що під протитранспортними мінами можуть встановлювати протипіхотні.
Касетні боєприпаси
Касетними можуть бути боєприпаси реактивних систем залпового вогню «Град», «Смерч», «Ураган» і комплексу «Точка У». Усередині такого боєприпасу містяться десятки менших елементів, які розлітаються на площу у кілька гектарів. Ці елементи мають розмір близько 12 сантиметрів і оснащені механізмом самоліквідації.
Касетні боєприпаси заборонені міжнародною конвенцією з 2010 року.
Саморобні вибухові пристрої
Саморобні вибухові пристрої можуть бути заховані у побутових речах, автомобілях або всередині будинків. Вони відрізняються за розміром, кольором і вагою, а принцип їхньої дії може бути різним. У ДСНС наголошують, що не можна торкатися підозрілих сумок, пакетів чи коробок, оскільки такі предмети часто маскують під звичайні побутові речі.
Саморобні пристрої нерідко оснащують часовими механізмами.
Запали та підривники
Запали та підривники також є небезпечними, оскільки містять вибухову речовину.
У ДСНС пояснюють, що саме ці елементи ініціюють вибух міни або гранати. Торкатися, розбирати чи викручувати такі предмети небезпечно.
Нерозірвані боєприпаси
Небезпеку становлять і нерозірвані боєприпаси, зокрема гранати, міни, снаряди до танків або реактивних систем залпового вогню.
У ДСНС наголошують, що навіть якщо боєприпас не вибухнув після запуску, він залишається активним і може здетонувати будь-якої миті.
У службі зазначають, що близько 20% випущених снарядів не спрацьовують одразу.
Що робити, якщо побачили вибухонебезпечний предмет
Якщо людина натрапила на боєприпас, потрібно зупинитися, уважно оглянути місцевість, відійти на безпечну відстань приблизно 300 метрів та викликати ДСНС за номером 101, 102 або 112.. В жодному разі не намагатися їх пересунути, підняти або самостійно знешкодити. Якщо поруч немає людей або телефону, спеціалісти радять виходити з небезпечної ділянки власними слідами назад або дуже обережно рухатися твердою рівною поверхнею.
У разі виявлення небезпечного предмета потрібно:
- відійти на безпечну відстань щонайменше 100 метрів;
- попередити інших людей;
- позначити місце знахідки палицею, одягом або камінням;
- зателефонувати до поліції або ДСНС за телефонами 101, 102 або 112.
