Війна проти України змінила економіку Росії, але ціною значних втрат
За чотири роки війни проти України президент Володимир Путін зробив її центральним елементом своєї політики. Такий підхід, як зазначається, дозволив Росії стабілізувати ситуацію на фронті та формувати власні вимоги під час переговорів за посередництва Вашингтона.
Водночас війна спричинила значні людські та економічні втрати. За деякими оцінками, до 1,2 мільйона росіян загинули або були поранені. За даними Center for Strategic and International Studies у Вашингтоні, близько 325 тисяч військових загинули на полі бою.
Нині майже 40 відсотків федерального бюджету Росії спрямовується на військові та безпекові потреби. Ще 9 відсотків витрачається на обслуговування боргу, залученого для фінансування війни. Водночас Росія швидко використовує кошти National Wealth Fund, який до війни мав ліквідні резерви близько 113 мільярдів доларів, а цього місяця їх обсяг становив приблизно 55 мільярдів доларів.
Економісти зазначають, що значні кошти витрачаються на танки, боєприпаси та військові виплати, що не створює довгострокової доданої вартості для розвитку країни. За словами Janis Kluge з German Institute for International and Security Affairs, війна поглинає великі ресурси, які могли б бути використані інакше.
Війна також посилила демографічну кризу. До 2100 року населення Росії, за песимістичними прогнозами, може скоротитися до менш ніж 100 мільйонів осіб із довоєнних приблизно 145 мільйонів. Крім того, сотні тисяч росіян виїхали за кордон на тлі посилення репресій. За даними правозахисної групи Political Prisoners Memorial, щонайменше 4 029 осіб стали фігурантами політично мотивованих кримінальних справ у Росії та на окупованих територіях України.
Опитування, проведене незалежною російською платформою Chronicles, показало, що 59 відсотків росіян віком від 18 до 29 років підтримали б вихід із війни без досягнення заявлених цілей, тоді як серед усіх опитаних цей показник становив 42 відсотки.
Перші роки війни супроводжувалися економічним зростанням на тлі масштабних військових витрат, що суперечило прогнозам щодо швидкого колапсу під санкціями. Однак тепер економіка стикається зі скороченням доходів від нафти й газу, які минулого року зменшилися майже на чверть, а також із високими процентними ставками та дефіцитом робочої сили.
Війна поглибила розрив між секторами економіки. Підприємства, пов’язані з оборонною сферою або ті, що виграли від виходу іноземних компаній, демонструють зростання, тоді як газова, автомобільна та вугільна галузі зазнають спаду. Малий бізнес стикається з підвищенням податків і дорогими кредитами, а населення відчуває тиск зростання цін та комунальних тарифів.
Росія стала більш залежною від Китаю як покупця нафти та постачальника технологій. Переговори з адміністрацією Дональда Трампа вказують на прагнення Москви відновити відносини зі Сполученими Штатами та домогтися скасування санкцій як шляху до економічного відновлення.
Водночас повернення західного бізнесу залишається невизначеним. Під час війни Росія націоналізувала операції низки західних компаній. Експерти зазначають, що розбудована воєнна модель економіки стала структурною зміною, яку буде складно змінити навіть у разі завершення війни.
