БЕБ після реформи у першому півріччі 2026 року погіршила результати роботи

Нещодавно мій товариш пішов до бібліотеки, аби вивчити ділові видання середини 1990х. Після кількох годин він написав: ти здивуєшся, бо я знайшов усе те саме, що ми чуємо сьогодні. Нескінченні розмови про реформи, нові обличчя та боротьбу з корупцією. Навіть були позитивний вплив та технічна допомога експертів з США та Європи.

 

Ми якось звикли жити всередині інформаційної бульбашки, яка розповідає, нібито усе це - лише випадок України, а ще це виклики виключно останніх років десяти. Але насправді, такий самий порядок денний - один і той самий у країнах колишнього СРСР, Азії та Африки. Навіть тези приблизно ті самі. Піарники та соціологи назвали б їх комунікаційною рамкою (frame), у яку заганяють уяву мільйонів людей, аби ті почали бачити світ як протистояння темряви та світла. Мовляв, є негідники-корупціонери, яким реформатори з новими обличчями наказують вийти, а самі реформатори мають чисті руки, чесні очі та підтримку Євросоюзу. Щойно ти приймаєш цю рамку за чисту монету, далі все просто. Будь-які заяви та дії корупціонерів - це тотальне зло, а ось єврореформатори - це сьогоднішні святі, які йдуть з полум'яним мечем правди проти смердючої армії пітьми. Юнгіанці назвали би це архетипічним мисленням, чимось на зразок віри у боротьбу ельфів та орків у книгах Толкієна.

 

Натомість реальність ніколи не є чорно-білою. Здавалося б, навіть у далекі 1990-ті в Україні тривали розмови про реформи та нові обличчя. Відтоді уся ця маячня мала остогиднути. Але ні, кожні кілька років суспільство сприймає нових "ельфів" як нову надію. Далі ви знаєте. Протягом наступних кількох років приходять розчарування та біль. І ось, на наступних виборах партія відпрацьованих реформаторів відправляється на смітник, а суспільство аплодує черговим "новим обличчям", що розповідають про реформи та боротьбу з корупцією. Скажете, час вже зробити висновки та почати щось робити інакше? Але виходить, що архетипічне мислення та комунікаційні фрейми є потужнішими за людське мислення, бо вони спираються на глибинні шари підсвідомості. Тож вони і надалі працюватимуть.

 

Чи існує спосіб покинути це замкнене коло? Звісно, що так. Ми можемо багато чого зрозуміти, щойно почнемо аналізувати реальні цифри та факти. Оскільки я є економічним журналістом, то розмова піде за гроші.

Хочу поділитися з вами новою статистикою про успіхи у роботі Бюро економічної безпеки (БЕБ) за перше півріччя 2026 року. Будь ласка, робіть висновки.

Наведені дані будуть цікаві, зокрема, через неабияку активність реформаторів. Якщо ви пам'ятаєте, у 2023-24 роках окремі активісти, депутати та антикорупціонери почали розкачувати тему "перезапуску" БЕБ. Під цим словом вони розуміли призначення нового керівника та кадрові чистки всередині Бюро із залученням іноземців. Реформу прописали у законі, який активно просували зокрема депутати Данило Гетманцев, Ярослав Железняк та Анастасія Радіна.

Власне законопроект, який вони просували, ви знайдете тут. Його просували протягом січня-липня 2024 року. Обіцяли, що треба трохи маніпуляцій – і все почне працювати як треба.

Тоді лунали голоси, зокрема з боку Головного науково-експертного управління Верховної Ради, що призначити нового керівника та влаштувати люстрацію - це далеко не гарантія ефективності. Але ці голоси проігнорували, і під гаслом "на вимогу ЄС" закон таки проштовхнули. Згодом за тією ж схемою через Раду протягнули "реформу" Митниці.

 

А до того відбулася провальна "реформа" АРМА, після якої в роботі відомства нічого не змінилося, окрім керівництва відомства та відгуків з боку активістів (які тепер вочевидь задоволені). Це не дивно, бо багато які попередні "реформи" призводили лише до кадрових чисток, але не до покращення якості роботи. Наведу класичні приклади: саме так сталося у судах та прокуратурі, стався відтік кадрів та порушення функціоналу відомств. Нагадаю також реформу СБУ від 2021 року.Щодо риторіки, важливість реформи активно проштовхували саме міжнародні партнери та українські реформатори. Офіційно, вони хотіли звузити СБУ до класичної спецслужби, а не силового універсала. Серед ідей реформи були скорочення чисельності співробітників та посилення громадського контролю. Мабуть, усе правильно, але з позицій сьогодення виглядає трохи тривожно, як і те, що в парламенті цю роботу тягнула Мар’яна Безугла. І ось, тепер нардепи Железняк та Радіна тягнуть за тією ж процедурою "реформу" Державного бюро розслідувань (ДБР).

Виглядає, що хтось бореться за контроль правоохоронних органів, і саме це є визначальним, а не ефективність.

Виходить, що дані дозволять оцінити результати реформи БЕБ. А також – зробити певні висновки, чи дійсно для виправлення ситуації досить змінити кілька речей, як це обіцяли реформатори.

Вам напевно буде цікаво побачити те, що побачив я. Ось якими є реальні результати реформування БЕБ.

------------

У серпні 2025 року керівником БЕБ призначили Олександра Цивінського. Через півроку він дав програмне інтерв'ю для видання "Цензор". Новий голова Бюро назвав головні тіньові схеми, через які бюджет України несе втрати:

"Контрафакт, нелегальна торгівля підакцизними товарами – приблизно 50 мільярдів на рік. Порушення митних правил, експортно-імпортні операції, контрабанда – приблизно 150 мільярдів гривень. Діяльність конвертаційних, транзитних центрів – 40-50 мільярдів гривень. Ухилення від сплати податків в контексті заробітної плати "в конвертах" і використання ФОП як інструменту – це ще десь під 250 мільярдів гривень, хтось каже – 300... БЕБ повинно, у командній взаємодії з іншими органами, досягнути того, щоб оця тінь, сотні мільярдів гривень, опинилися в бюджеті".

Можна сказати, це і є завдання для БЕБ. В обмін на перекриття цих схем, Бюро отримує приблизно 4 млрд грн фінансування з державного бюджету.

Чи дає БЕБ результат?

------------

Аби працювати ефективно, правоохоронний орган потребує співробітників. Законом "Про Бюро економічної безпеки України" передбачено штат 4 000 співробітників. Але на початку реформи не було навіть половини.

"Чіткі терміни, які встановлені. І для перезавантаження, комісії для призначення директора, і для переатестації всього персоналу 18 місяців... Це якраз той термін, коли можна зробити нормальну, якісну переатестацію тисячі людей", - розповідав нардеп Железняк після затвердження закону.

Термін вийшов ще на початку 2026 року. Відбулися тектонічні зміни у штаті. Загальна штатна чисельність людей у Бюро наразі складає катастрофічні 27% від визначеної законом.

Також нагадаю, що далеко не всі співробітники дають результат. У складі БЕБ розслідуваннями займаються детективи. У центральному апараті таких 107 зі 232 потрібних (некомплект 53,5 %), у територіальних управліннях - 200 з 696 (некомплект 71,3 %).

Для ефективної роботи детективів також потрібні аналітики. У центральному апараті їх наразі 59 з потрібних 191 (некомплект 69,2 %), у теруправліннях - 48 з потрібних 187-х (некомплект 74,4 %).

Це - навіть не катастрофа. Це - неспроможність.

Який тут внесок "реформаторів"? Великий. Кількість особового складу БЕБ за період роботи Цивінського скоротилась із 1800 співробітників до 1069.

За моїми даними, 680 співробітників звільнилися за власним бажанням, і лише близько 50-ти не пройшли тестування. Можу уявити собі, як усе було. Призначене керівництво викликало співробітників та вело душевну розмову. Мовляв, ти все одно не пройдеш відбір, тож давай краще звільняйся сам. А може, усе було так само, як колись із суддями та прокурорами. Коли ті зрозуміли, що доведеться відповідати на питання 23-річним контролерам, - багато хто вирішив вийти у відставку виключно задля збереження гідності. Пішли здебільшого найбільш досвідчені - ті, в кого наближалася пенсія, або ті, хто знайшли себе в адвокатурі. Залишилися значною мірою ті, хто не знав, як знайти себе у приватному житті. Як це вплинуло на ефективність роботи? Не знаю як щодо прокуратури, а ось суди стали ще менш ефективними, ніж були до того.

Цікаво, що на процес "перезавантаження" до бюджету було закладено додаткові 244 млн грн. Виходить, гроші були витрачені на звільнення 730-ти людей.

Мені важко сказати, з яких мотивів пішли 680 бебівців. З одного боку, я не маю жодних ілюзій, що це колишні співробітники Податкової міліції, з відповідним бекграундом та способом мислення. Але такими самими є ті, що залишилися. Тож кадрове "очищення" виглядає як така собі вибіркова люстрація за невідомими критеріями. Хто залишився? Люди, які присягнули на вірність новим власникам БЕБ? Я не знаю.

За підсумками, Бюро вкомплектовано на 27%, з яких теруправління - лише на 22%.

Це критично низькі показники, які фактично унеможливлюють роботу правоохоронного органу як такого. Коефіцієнт користі такої "реформи" близький до нуля. З Бюро триває відтік кваліфікованих кадрів (насамперед аналітиків та детективів), які фактично і є ланкою, яка б мала приносити результат роботи.

Мені важко уявити, що ми побачимо як наслідок "реформи" на Митниці чи, не дай Б-же, у Державному бюро розслідувань. Адже між цими органами є суттєва різниця. Якщо БЕБ припинить розслідувати, світ не обвалиться. Україна чудово жила без окремого органу економічних розслідувань. А ось якщо через брак співробітників впадуть збори Митниці, а ДБР припинить розслідувати злочини, - буде дійсно проблема.

------------

Не дивно, що результативність роботи Бюро є такою низькою. Я вже писав, що БЕБ є найменш ефективним правоохоронним органом, порівняно із ДБР та Нацполіцією.

Нагадаю, кількість розслідуваних справ на одного співробітника:

- Нацпол - 9,6 справ

- ДБР - 217,7

- СБУ - 3,9

- БЕБ - 3,5.

Передано справ до суду на одного співробітника:

на одного співробітника:

- Нацпол - 0,32 справ

- ДБР - 7,63

- СБУ - 0,06

- БЕБ - 0,37

Але то було порівняння Бюро з іншими органами. Як щодо ефективності до та після "реформи"? Нажаль, тут ситуація теж є поганою. Порівняю показники роботи Бюро у перших півріччях 2025 та 2026 років.

Розслідувань:

1 півріччя 2025 - 4 829

2 півріччя 2026 - 4 509

>> результат - падіння на 8%

Скеровано до суду обвинувальних актів:

1 півріччя 2025 - 391

2 півріччя 2026 - 333

>> результат - падіння на 15%

в тому числі за профільним напрямком ст. 212 ККУ "ухилення від сплати податків":

1 півріччя 2025 - 34

2 півріччя 2026 - 27

>> результат - падіння на 21%

А ось найгірший показник. Відшкодовано збитків до державного бюджету:

1 півріччя 2025 - 3 млрд грн

2 півріччя 2026 - 1,7 млрд грн

>> результат - падіння на 56,6%

А ще тепер БЕБ коштує бюджетові набагато більше, ніж повертає до нього. Це при тому, що лише згадані Цивінським схеми коштують державі 500 млрд грн на рік. Здавалося б, це нескінченне поле можливостей. Але ні.

Причина? Гадаю, не в останню чергу - це "реформа". Співробітників стало менше. Вони набагато більше уваги приділяють складанню іспитів та доведенню власної корисності, ніж роботі. Не дивно, що якість роботи БЕБ – погіршилася.

------------

Використаю дуже популярний медійний підхід - нагадаю виключно резонансні справи, які вело Бюро. Врешті решт, суспільство ніколи не цікавиться загальною статистикою. Національне антикорупційне бюро довело, що люди складають враження про ефективність лише на підставі скандалів.

>> Ось резонансні кримінальні провадженнями БЕБ у першому півріччі 2025 року:

1. Січень 2025. Викриття схеми реалізації підакцизних товарів (сигарет, акцизних марок) та дизпалива.

2. Лютий 2025. Повідомлення про підозру в ухиленні від сплати податків підрядникам будівництва автодоріг на суму 1,6 млрд грн.

3. Березень 2025. Викриття схеми "відмивання" коштів власниками АТ "АЙБОКС БАНК".

4. Квітень 2025. Викриття схеми фіктивних закупок дров в інтересах ЗСУ на 90 млн грн.

5. Травень 2025. Викриття схеми розкрадання коштів ПАТ "Запоріжжяобленерго" на 730 млн грн.

6. Червень 2025. Викриття схеми штучного банкрутства банку на 600 млн грн матеріальної шкоди.

7. Липень 2025. Викрито схему розкрадання 2,2 млрд грн ПАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" на

геолого-тематичних роботах.

>> А ось які резонансні провадження у першому півріччі 2026 року:

1. Березень 2026 року. Викриття нелегальної тютюнової фабрики у місті Умань оборотом у 1 млрд грн.

2. Квітень 2026 року. Викриття конвертаційного центру по скруту ПДВ за матеріалами ДСР НП України.

3. Травень 2026 року. Викриття мережі супермаркетів "Маркетопт" на дробленні бізнесу через ФОП.

За цим показником теж маємо суттєве падіння. Складається враження, що зараз Бюро не до розслідування економічних злочинів.

------------

Від самого початку, Бюро було створене, аби боротися з "тіньовою економікою". Раніше багато правоохоронних органів - зокрема, Нацполіція/СБУ/Податкова/інші мали свої "економічні" підрозділи. Усі вони демонстрували неабияку активність. Але на обсяги "тіні" це чомусь не впливало, навіть навпаки - що більше з нею боролися, то плідніше вона розросталася. Нагадує корупцію, погодьтеся.

І ось, Бюро економічної безпеки функціонує вже кілька років. Чи виконує воно свою функцію?

Відповідь ви знаєте. Вона десь між "ні", "у жодному разі ні" та "яку функцію?" Аби усе це не виглядало просто моїми заявами, наведу факт.

За інформацією ЗМІ, в тому числі через бездіяльність БЕБ, станом на середину липня 2026 року обсяг "тіньового" сектору економіки сягає понад 700 млрд грн. Це майже 35% ВВП.

Існують навіть гірші оцінки. Наприклад, Європейська бізнес-асоціація каже про 40–45% ВВП, а власне пан Цивінський дав більш вузьку грошову оцінку у $14,5–24 млрд на рік.

Як не крути, БЕБ не перекриває навіть десятої частки цих обсягів. Тобто, ефективність одного з найбільш важливих напрямків роботи в українській правоохоронній системі - майже ніяка.

Наведу деякі приклади.

------------

Наприкінці 2025 пан Цивінський заявив, що БЕБ виявило 579 незаконних АЗС, дохід від яких у розмірі 18 млрд грн легалізується через конвертаційні центри.

Начебто, чудова новина. Проте виявити виявили - але станом на липень 2026 року Бюро блокувало та демонтувало лише 46 АЗС. Менше 10%.

При цьому, БЕБ проводить номінальні арешти обладнання та палива. Після чого організатори протиправних схем релокують точки нелегальної мережі збуту і продовжують протиправну діяльність надалі. Орієнтовні збитки бюджету України від таких операцій сягають близько 100 млрд грн на рік.

Це дуже нагадує методику Податкової поліції, за якою та роками "перемагала" економічну злочинність в Україні, але та чомусь лише міцнішала. Але стривайте, то було за старих податкових міліціонерів. Вони були корумповані, їх не просіювала комісія за участі іноземних експертів. Зараз – інша справа. Тепер Бюро має нового очільника, а кадри "очищені" та мають працювати бездоганно. Нардеп Железняк обіцяв, що варто замінити керівника та переатестувати співробітників - і все запрацює. – Спойлер: стало навіть гірше.

БЕБ жодним чином не блокує діяльність "тіньового" сектору виробництва спирту та бензину, яка призводить до збитків у десятки мільярдів гривень через несплату акцизу і ПДВ. Зокрема, Одеська, Дніпропетровська та Львівська області залишаються так званими "чорними плямами" паливного ринку.

Також БЕБ не веде моніторингу діяльності ліцензіатів ринку виробництва підакцизної продукції (спирту), наявності у них промислових потужностей та їх використання відповідно чинного законодавства. Хоча це найбільш логічний крок, якщо ви хочете контролювати незаконний обіг спирту.

Висновок невтішний. Протидія детінізації ринку пального та іншої підакцизної продукції носить виключно номінальний характер. Схоже, вона існує у прес-релізах БЕБ та інтерв'ю пана Цивінського, а також у бурхливій уяві "реформаторів".

------------

Нещодавно я публікував цікаву новину. Попри численні перемоги відреформованого Бюро економічної безпеки у ЗМІ, "тіньовий" ринок цигарок в Україні - зріс.

Останні дослідження показали: продажі тютюнових виробів в Україні зростають, також зростає надходження податків з цієї сфери. Але відбувається це не за рахунок "детінізації", а за рахунок... інфляції та періодичного збільшення ставки акцизу.

За даними KANTAR (міжнародна організація, яка спеціалізується на маркетингових дослідженнях та аналітиці), втрати бюджету України від "тіньового" обігу тютюнової продукції складають близько 30 млрд грн на рік.

Але існує інша оцінка - 80,7 млрд грн від роботи "тіньових" схем у тютюновій галузі. Станом на середину липня 2026 року, вони виглядають приблизно наступним чином:

Етап 1. Підприємства, які працюють у тютюновій галузі без працівників, виробництва й акцизних марок, постійно нарощують залишки тютюнової сировини. На територію України завозиться ферментована тютюнова сировина під виглядом неферментованої від заздалегідь визначених імпортерів. Відбувається ухилення від сплати акцизу. До речі, вона завозиться через "відреформовану" Митницю.

Етап 2. Сировина переробляється на цигарки та фасується у пачки відомих європейських брендів.

Етап 3. Ця продукція контрабандою (також через "відреформовану" Митницю) експортується, з метою подальшого перепродажу на ринках, де цигарки коштують набагато більше. Це викликає неабияке занепокоєння зокрема в наших іноземних партнерів з ЄС.

або

Нелегальна продукція потрапляє на український ринок. Станом на середину червня 2026 року, частка цієї продукції досягає 19,8%. Фактично, кожна п'ята пачка тютюнової продукції виготовлена у "тіні", акциз та інші податки з неї не сплачені.

Десь на перетині означених процесів існує Бюро економічної безпеки. Протягом півроку БЕБ задокументовало лише один(!) факт незаконного виробництва тютюнових виробів. При цьому реальні власники залишились поза увагою Бюро, до відповідальності притягають "фунтів", а виробництво - переміщується до іншого місця.

Виходить, склався симбіоз. Існування "тіні" та успішна боротьба БЕБ співіснують та навіть допомагають одна одній. Лише податкова "дірка" зростає, а наші міжнародні партнери постійно дивуються, як таке може бути.

------------

Значна частина тіньових операцій формується за рахунок грошей, що витрачаються на оборону. Тобто, тут сидить стара гарна корупція.

У 2026 році БЕБ України провело лише три реалізації у сфері протидії розкраданню бюджетних коштів. Під час цих дій задокументовано нанесення збитків державі у розмірі 76,3 млн грн (сфери постачання: харчування – 71 млн, фортифікації – 2,7 млн, дрони – 2,1 млн). Я дивлюся на ці цифри та пригадую, що оборонний бюджет в Україні у 2025 році сягав 2,6 трлн грн. Друзі, 2,6 трильйони гривень на зарплати, зброю, харчування, дрони, ремонт, тощо! Хочете сказати, порушень немає?

На тлі цієї суми, 76 мільйонів - це навіть не 1%. Мабуть, пан Цивінський хоче сказати, що економічних злочинів в оборонці немає. Хоча лише на залученні ФОПів до розподілу фінансових потоків, я впевнений, "оптимізуються" мільярди. На ринку оборонних замовлень та харчування вже роками діють монополії, які напевно що використовують схеми виведення коштів закордон під виглядом закупівлі БПЛА та комплектуючих. Я вже не кажу про славетні "яйця по 17", які напевно що нікуди не поділися. Просто за них припинили писати.

За моїми даними, БЕБ не проводить моніторингу ланцюгів постачання майна для ЗСУ, включно із роботою ДП "Агенція оборонних закупівель". Також нікуди не поділося потрапляння у Центри забезпечення неякісної амуніції, придбаної за завищеними цінами. А монополісти, що вже існують, збільшили свій вплив на розподіл тендерних закупівель та обрання підрядників. Де тут Бюро?

Далі, чи блокує БЕБ діяльність конвертаційних центрів, які використовуються для виведення грошей за кордон, обслуговування потоків контрабанди та легалізації коштів, що фактично привласнені з оборонного бюджету? Чомусь мені здається, що ні. Бо порушень знайдено лише на 76,3 млн грн.

Висновок тут дуже простий. Або дійсно злочини у сфері оборонних закупівель припинилися, або БЕБ не протидіє розкраданню грошей. Мені здається, ми маємо справу із другим варіантом. Дивно, бо відреформоване Бюро мало зміцнити взаємодію з тим же НАБУ, аби разом запобігати злочинам у оборонці. Проте, цього не відбувається. Або вони "вєдут нєзрімий бой", але нікому про це не кажуть

------------

Гральний ринок - один з найбільш "тінізованих" секторів економіки України, попри усі так звані перемоги з міскодингом та реформою грального ринку.

Зауважу, що це цілком профільні злочини для Бюро економічної безпеки. Обслуговування багатомільярдних потоків через нелегальні казино, включно із російськими, - це сувора українська реальність, з якою начебто має вестись боротьба.

Що відомо. Відповідно до аналітичних записок міжнародних експертів у 2025 році, учасники ринку гемблінгу повинні були заплатити податків до державного бюджету України десь на 40 млрд грн, а фактично сплатили лише 17,4 млрд грн. Тобто, держава недоотримала близько 23 млрд грн.

Певна робота велася. Протягом першого півріччя 2026, БЕБ уклало декілька угод з підозрюваними, які визнали свою провину. Але, як стверджують мої джерела, відповідальність "вішали" на так званих "фунтів". Головне та визначальне - жодна закінчена справа не призвела до сплати мільярдів на користь бюджету! І це у секторі, в якому щомісяця обертаються десятки мільярдів!

За даними моїх джерел, БЕБ загалом не займається темою використання крипти для виведення грошових коштів онлайн-казино за кордон, та навіть (не знаю, чи можна цьому вірити) не перевіряє, чи співпадають реальні грошові потоки онлайн-казино із задекларованими даними їхньої фінансової звітності.

Іншими словами, блокування протиправної діяльності онлайн казино у Бюро економічної безпеки - відсутнє. Отже, проблема навіть не у корумпованих чи некомпетентних співробітниках, як можуть уявити собі "реформатори" на зразок Железняка. Питання у тому, що не налагоджені відповідні алгоритми роботи - що до, що після реформи. Чи це випадково?

------------

Нарешті ми дісталися теми, за яку нескінченно критикували свого часу Податкову міліцію. Це зловживання владою. Наприклад, коли створюється ілюзія бурхливої діяльності, а насправді за злочини відповідають "фунти", тоді як гроші до бюджету України не надходять. Іншими словами, можна було б описати таке явище як можливі недоброчесні дії співробітників БЕБ.

Не є таємницею, що подібні речі відбувалися у часи Податковій міліції. За корумпованість орган врешті решт було розформовано за кілька років до створення БЕБ. Коли створювалося Бюро, лунало багато попереджень, що без зміни алгоритмів роботи може з'явитися Податкова міліція 2.0. Кажуть, що так і сталося.

Як змінила цей стан речей реформа, ініційована за підтримки нардепа Железняка та європейських партнерів? Маємо деякі дані.

Від початку каденції Олександра Цивінського періодично фіксуються випадки, коли детективи БЕБ діяли у дуже дивний спосіб. Розглянемо кілька прикладів.

 

Замість реального покарання, підставна особа сплатила штраф та визнала провину у діяльності із незаконного продажу пального. Сплачено штраф 85 тис грн, пальне конфісковано та передано на потреби Сил оборони. Але діяльність компанії не заблоковано, вона продовжує існувати та звітувати. Існують підстави припустити, що таке лояльне вирішення ситуації могло відбутися за рахунок отримання детективами БЕБ неправомірної вигоди, але це припущення потребує розслідування.

 

Бюро інкримінувало компанії ухилення від сплати податків у розмірі 48 млн грн. Але по факту підставна особа відшкодувала лише 6 млн грн збитків, решта збитків були перекрито сфабрикованими документами та "списані". Чи могло таке статися без лояльності детективів БЕБ? Не впевнений у цьому. Посилання на цей кейс ви легко знайдете через Гугл.

 

Почалося із підозри в ухиленні від сплати податків на 19,6 млн грн. В результаті, колишній керівник сплатив 8 млн грн, його звільнено від відповідальності. Реального відшкодування збитків не відбулося.

 

Наприкінці 2025 року суд за позовом Державної митної служби визнав директора підприємства винним у заподіянні шкоди державі у розмірі 5,2 млн грн. Він організував контрабанду соєвих бобів за допомогою неактивної румунської компанії. Але розслідування БЕБ нічим не скінчилося, директор компанії лише сплатив штраф у 50% вартості товару за позовом Митниці. Збіг? Складу злочину не було? Можливо.

До речі, я не виключаю, що у деяких випадках детективи БЕБ могли відкривати розслідування за вигаданими звинуваченнями, як це колись робили у Податковій міліції. Не виключаю, у деяких випадках збитки державі могли бути просто "намальовані". Але я також не виключаю, що злочини були справжніми, а ось спосіб притягнення відповідальних - доволі творчим. Що потребує перевірки вже перевірених детективів на доброчесність.

------------

Виникає питання: кому потрібна така реформа БЕБ?

Я виходжу з того, що реформа - це коли функція державного органу тепер виконується краще. Усе решта, зокрема доброчесність, чисті руки та нові обличчя – казки на користь бідних.

Нажаль, результати роботи Бюро економічної безпеки у першому півріччі 2026 року невтішні. Попри призначення нового керівника та звільнення "зайвих" 700 осіб, робота БЕБ не стало кращою. Навпаки, якість цієї роботи погіршилася. До того ж, існують підстави припустити, що ганебні явища у роботі детективів продовжують існувати, навіть після "реформування".

Складається враження, ніби від самого початку "реформа" Бюро не мала за мету принести користь суспільству.

Якщо дивитися на саму "реформу", її абсурдність стає очевидною. Від самого початку проблема БЕБ полягала навіть не у персоналіях податкових міліціонерів, а у тому, що вони принесли з собою старі алгоритми. Умовно, знайти порушника, завести кримінальну справу, а потім – ви знаєте. Саме це потрібно було міняти, аби припинити наслідувати ганебну репутацію Податкової міліції. Потрібні нові механізми, аби реально запобігати злочинам на ринках пального, тютюну, спирту, оборонних закупівель, тощо. Проте я не чув нічого про зміну алгоритмів.

Замість цього частину штату звільнено, і некомплект людей став навіть більшим. Результативність Бюро, яка вже була низькою, стала ще гіршою. Краще стало лише у піар-заявах БЕБ та десь у тіньових звітах єврореформаторів. Гадаю, дещо аналогічне ми побачимо на Митниці, яку "реформували" слідом за БЕБ.

З урахуванням викладеного, в мене давно виникає питання: чи не відбулася на наших очах спецоперація з демонтажу боротьби з економічними злочинами в Україні?

Якщо моє припущення є вірним, це має бути дуже вигідно певним групам впливу. Тим самим, які завдяки цим злочинам заробляють мільярди.

А отже, на кого справді працюють "реформатори"?