Що ви чули про останні президентські вибори в Перу? У багатьох спеціалістів враження про вибори в Латинській Америці формувалось через перегляд культового фільму “Наш бренд - криза” із вражаючою Сандрою Буллок. Кінострічка неперевершена.
Приблизно за сценарієм реального фільму відбувалась передвиборча боротьба в Перу, де минулого місяця країна обрала президенткою Кейко Фухіморі із незначною перевагою у 50 тисяч голосів. Перемогла вона у другому турі із результатом у 50,13% лівого кандидата, лідера партії “Разом за Перу” Роберто Санчеса (49,87%). При цьому 1,28 млн. бюлетенів були визнані недійсними та зіпсованими, а 7,6 млн. виборців не проголосували за жодного кандидата.
Бюлетені на президентських виборах в Перу мають свої особливості заповнення, яка часто дивує іноземців. В них не потрібно ставити галочку чи зафарбовувати кружечок, як це прийнято в багатьох країнах. Натомість, необхідно намалювати всередині квадрата з обраним кандидатом хрестик. У перуанському виборчому законодавстві така позначка називається cruz o aspa.
Що цікаво, одним з перших привітав Фухіморі з перемогою білоруський лідер Олександр Лукашенко. Багато хто в цьому жесті прочитав натяк на можливості у перспективі Миколи Лукашенко очолити в перспективі Білорусь.
Династична реставрація - так би назвав факт успіху Кейко Фухіморі у дійсно захоплюючій кампанії. Перу давно вже знаходиться в стані глибокого політичного хаосу, породженого вічною боротьбою президентів і Конгресу, імпічментами і спробами переворотів, корупційними скандалами та відставками. За останні 10 років в країні змінилось 9 президентів.
Виборча кампанія стала накладанням та унаочненням декільких електоральних розколів: політичний істеблішмент - антиістеблішмент, узбережжя - Анди, столиця Ліма - провінція, безпека - соціальна справедливість, спадщина Альберто Фухіморі - спадщина Педро Кастільо.
І ось на цьому тлі зходить політична зірка Кейко Фухіморі - дочки перуанського диктатора Альберто Фухіморі, у 1990-х роках першої леді країни у 19 років замість своєї матері. Тоді виборча кампанія інженера та ректора університету Фухіморі будувалась на образі звичайної людини, не пов’язаної з політичним класом. Запит суспільство тоді змістився з теми демократичної свободи у бік суспільної безпеки та наведення порядку. Зрештою, країна заплатила авторитаризмом та репресіями.
Так само тепер, у 2026-му, країна захлинулась із новим викликом безпеки - тотальною злочинністю. Фактично, саме на цій темі сфокусувала свою кампанію Фухіморі. 27% населення країни стало жертвою хоча б одного злочину - крадіжок, грабежів, шахрайства, вимагання тощо. Банди нападають на школи, малі підприємства, працівників транспорту, вбиваючи тих, хто відмовлявся платити за протекцію. З 2019 по 2024 рік рівень вбивств збільшився на 200%. Тому Фухіморі та інші кандидати і зробили ставку на тему організованої злочинності.
Основна електоральна проблема Кейко - антирейтинг, але навіть не персональний, а її батька. Переповідати політику Альберто Фухіморі немає сенсу, але в пам’яті перуанців він залишиться як символ порядку, рятівник країни від економічного колапсу та терору угруповання “Сяючий шлях”. Незважаючи на ескадрони смерті, програму обманної стерилізації жінок, корупцію, масові вбивства. Згодом, за свої злочини він проведе в тюрмі біля 16 років.
Кейко Фухіморі нині є лідером партії “Народна сила”, що тричі програвала президентські вибори в другому турі у 2011, 2016 та 2021 роках. Погодьтесь, не кожний кандидат не опустить руки після трьох провалів, причому в останні рази вона програвала з дуже несуттєвим розривом.
Окремо треба сказати про просторову поляризацію Перу, адже контраст між урбанізованим узбережжям (Costa) з її міським середнім класом, працівниками приватного сектору, мешканцями столиці Ліми, де живе 35% населення країни та сільськими районами Андів і Амазонії з їх місцевими громадами, селянськими організаціями, профспілками та корінними народами - неймовірно разюче проявляється під час кожних виборів.
Виборець Перу дуже прив'язаний до території проживання, соціального укладу та місцевої ідентичності. Через це політико-географічний фактор є одним із предикторів переможного результату.
Ключ же до перемоги Фухіморі знаходився через поєднання традиційної підтримки узбережжя, вирішальної переваги у Лімі та голосів діаспори (понад 1 мільйон виборців, між іншим). Роберто Санчес домінував у значній частині сільського Андського поясу.
Близько 63 % виборців за кордоном підтримали саме Фухіморі, і без голосів діаспори вона програла б другий тур. Що цікаво, Фухіморі не перемогла на дільницях в самому Перу. Санчес навіть вимагав анулювання закордонних результатів через начебто порушення при транспортуванні протоколів голосування, організовував демонстрації, але марно.
Санчесу не залишалось з точки зору політичних технологій нічого іншого, як використати модель розмежування “центр - периферія”. Гірські департаменти (південь країни) дали більше голосів Санчесу, адже в них дуже часто голосують не стільки за лівих, скільки проти столиці Ліми, чинного політичного порядку та істеблішменту. Також він використав ефект екс-президента - сільського вчителя та профспілкового лідера, першого лідера країни, що походив з бідного села Педро Кастільйо. Він був усунутий Конгресом, згодом заарештований через спробу перевороту у 2022 році.
Санчес фактично будував кампанію як продовження спадщини харизматичного Кастільйо. Він регулярно відвідував ті самі сільські райони Анд, де Кастільйо мав найвищу підтримку, адже для сільського населення він залишався символом “свого хлопця”, а його усунення вони сприймали як козні та інтриги столичних еліт. Також використовував добре впізнавані символи Кастільйо - традиційний капелюх Chota. До того ж у південних районах країни пам'ять про уряд Альберто Фухіморі значно негативніша, ніж на узбережжі, тому бренд “Фухіморі” навіть через десятиліття мобілізував значну частину виборців голосувати проти нього.
Окремо слід сказати, що за Фухіморі пішла частина бідних міських районів міст узбережжя та деяких малозаселених сільських територіях на сході через сприйняття загрози злочинності. Ця група також забезпечила їй мінімальну перевагу в другому турі. Раніше вони голосували переважно за лівих. Частина виборців добре пам’ятає її батька як такого, що взагалі звернув на них увагу через покращення становища, боротьбу з бандами та подолання гіперінфляції. Їм не було справи до політичних розправ та вбивств, як в столиці.
До речі, символіка кампанії Кейко Фухіморі побудована дуже професійно і фактично є зразком агітаційного мінімалізму та комбінації простих графічних елементів для реалізації цілісного політичного бренду: помаранчеве коло, чорний квадрат і білий шрифт (відсилка до консервативних принципів авторитету і дисципліни, кореляція із державним прапором, майже ідеальна кольорова палітра для політичної реклами), велика літера К та напис Keiko (персоніфікація імені, замість прізвища, яке відходить на другий план), слоган “Presidenta 2016”. Зверніть увагу, жодного зайвого елементу, адже людина запам’ятовує символ, а не текст. Ейдентика зроблена так, щоб пом’якшити психологічний бар’єр та стереотипи сприйняття образу доньки диктатора, яка несе тінь жорсткого фухіморизму.
Тема правильно підібраних архетипів взагалі дуже продуктивна сама по собі в будь-якій кампанії. Другий тур виборів в Перу був війною двох архетипічних моделей Перу: потреби у порядку і потреби у справедливості, якщо коротко. Кейко Фухіморі поєднувала три архетипи: “правителя” (наголос на сильній державі), “захисниці” (боротьба із злочинністю), “спадкоємиці” (апеляція до політики батька). Роберто Санчес - це більше про архетип “опікуна” (соціальна підтримка, державна інклюзивність), “простої людини” (поєднання із образом Кастільйо), “реформатора” (пропозиція ухвалення на референдумі нової Конституції).
Дивіться, коли людей турбує злочинність, політичний хаос та економічна нестабільність - маятник колективної свідомості завжди похитнеться у бік архетипів, які поєднувались в образі Кейко Фухіморі. До речі, біля третини перуанців живуть менше ніж на 8,5 доларів США в день.
Молоді виборці (віком від 18 до 29 років) - це близько 25% від загального електорату - відіграли дуже специфічну роль у президентських виборах 2026 року. Молодь живе в антисистемних уподобаннях, тому значна частина перуанського юнацтва голосувала за кандидатів поза традиційним мейнстрімом — аутсайдерів, блогерів або нові політичні рухи. Тому перед другим туром виборів вони підійшли до традиційної дилеми - голосувати за менше з двох зол. Багато молодих виборців свідомо псувала бюлетені або залишала їх порожніми.
У першому турі також слід згадати про ультраправого антикомуніста Рафаеля Аліагу та Хорхе Нієту. Вони фінішували відповідно третім та четвертим. Балотувався також екс-футболіст та екс-мер Джордж Форсайт.
Аліаго, до речі, є доволі ексцентричним кандидатом, адже пропонував злочинців доставляти в тропічні ліси Амазонки та оточювати їх гадюками-бушмастерами. Якщо ультраправий Аліаго вийшов би у другий тур, то вся стратегія кампанії консерваторки Фухіморі повинна була зазнати різких змін. Тому перед першим туром Фухіморі почала в жорстку інформаційну війну проти Аліаго. Була запущена таргетована кампанію з дискредитації управлінських результатів Аліаги на посаді мера Ліми через незалежні медіа, міжнародні видання, опозиційних політиків та розслідування. Йому так і не вдалось вийти у другий тур. Зрештою, у другому турі він підтримав Фухіморі і це призвело до важливого електорального перетоку, який зміцнив перевагу Фухіморі.
Ці вибори остаточно показали, що традиційне телебачення втратило монопольний вплив. В агітаційній роботі Фухіморі зробила акцент на дисциплінований та структурованій партійній мережі, танцях на сцені під час мітингу та сильному цифровому компоненті (ендеджмент охоплення в TikTok склав 1,4 млн, у Facebook - 2,1 млн.). Ставка була зроблена на мешканців міст, середній клас, підприємців, виборців старшого віку.
Окремо слід звернути увагу на той факт, що маючи антирейтинг у 60% на початку кампанії команда змогла алгоритмічно нейтралізувати антирейтинг через TikTok, застосувавши стратегію мікросегментації (стріми з популярними перуанськими блогерами, розбори мемів про себе, участь у трендових флеш-мобах). Це не сильно допомогло залучити молодь, але дозволило частково розмити токсичний образ «вічного претендента» та знизити мобілізацію молоді на користь її опонента.
Санчес поступався роботою в соціальних медіа, фактично цифрова рекламна асиметрія була на користь Фухіморі. Він зосередився на старій і перевіреній методиці - роботі “від дверей до дверей” (зустрічі на ринках, біля муніципалітетів, фермерських кооперативів, профспілкові мітинги). Основний образ вибудовувався як “президент околиць”.
А кандидат Хорхе Нієто взагалі провів закриття кампанії першого туру у віртуальному мітингу з трансляцією на ігровому просторі Roblox із чітким спрямуванням на молодь. Подія хоча і не дала сильного приросту, але спричинила вірусний резонанс, адже представила кандидата як сучасного технологічного кандидата.
Окремо слід зауважити про дипфейки та дезінформаційні кампанії. Використувалось масоване розповсюдження в регіонах Анд синтезованих за допомогою штучного інтелекту аудіозаписів, на яких голоси, схожі на представників штабу Санчеса, нібито обговорювали фінансування від нелегального видобутку корисних копалин. Все це розповсюджувалось через закриті групи WhatsApp в сільських районах.
Також у соціальних мережах (в основному через WhatsApp та TikTok) поширювалась інформація, що обрання Кейко Фухіморі було спланованою змовою японського уряду з метою встановлення контролю за природними ресурсами Перу та встановлення тут японського панування, а сама Кейко є японкою. Грунтом стало етнічне походження Кейко, адже батьки її батька та матері були японськими іммігрантами. Одним із найбільш помітних прикладів цієї кампанії стала поширена фальшивка про нібито "японський паспорт" Кейко Фухіморі, яку перуанські фактчекери оперативно спростували.
Що цікаво, Фухіморі гарно розіграла партію голосів осіб з обмеженими фізичними можливостями. Кандидатом у віце-президенти вона запропонувала Луіса Галаретту, який народився без рук через те, що його мати приймала талідомід під час вагітності. Він тричі обирався у Конгрес і навіть був головою Конгресу у 2017-2018 роках.
Так чи інакше, перуанські президентські вибори 2026 року показали не лише ефективність нових і старих виборчих практик, а й те, як продовжує правішати Латинська Америка. Правий ренесанс – це стала макрорегіональна політична тенденція. На черзі – Бразилія.