“Перепрошивання” українських дітей: нові докази мілітаризації та пропаганди РФ
Із відкритих джерел стало відомо про ймовірне місцеперебування 16-річного хлопця з Маріуполя, який із 2022 року вважається зниклим унаслідок збройної агресії РФ. Його дані внесені до державного порталу «Діти війни».
Із відкритих джерел стало відомо про ймовірне місцеперебування 16-річного хлопця з Маріуполя, який з 2022 року вважається зниклим внаслідок збройної агресії РФ. Його дані внесені до державного порталу «Діти війни».
Хлопця впізнали на відео пропагандистського телеканалу "Оплот ТВ", де він давав інтерв’ю. Сюжет присвячений набору до Морського ліцею на території тимчасово окупованого Маріуполя. На кадрах він — у формі морського кадета, на тлі російського прапора. Це українська дитина, яку "перепрошивають" під російську воєнну систему!
Те, що дитина жива, — надзвичайно важлива звістка. Але водночас це ще й тривожний сигнал. Хлопець, який пережив облогу й знищення Маріуполя російською армією, нині перебуває під повним контролем окупанта. І такі публічні висловлювання не можуть вважатися добровільними — це результат тиску, ізоляції та нав’язаного контролю.
Також знайшли інформацію про ще одну українську дитину, дані якої внесені до порталу "Діти війни". На фото хлопець одягнений у светр з написом "Армія Росії".
РФ вибудувала жорсткий конвеєр депортації та асиміляції українських дітей — механізм, що системно стирає їхню ідентичність, забирає ім’я, голос, пам’ять і право бути собою. Це — вкрадене дитинство і зруйноване майбутнє.
Росія грубо порушує міжнародне гуманітарне право, зокрема статтю 51 Женевської конвенції, яка забороняє примус і використання цивільних у військових цілях. Вона вчиняє воєнний злочин, мілітаризуючи українських дітей. Усі причетні до цієї нелюдської політики мають бути притягнуті до відповідальності.
Для вжиття необхідних заходів реагування наявну інформацію скеровано до Офісу Генерального прокурора та Служби безпеки України.
Діти — не трофеї війни, не ресурс для пропаганди, не матеріал для "перевиховання" і не майбутнє чужої армії. Вони потребують миру та щасливого дитинства, мають зростати у своїх сім’ях. Саме тому надзвичайно важливо просувати переговорний процес і використовувати всі можливості для досягнення рішень, які допоможуть повернути дітей додому та захистити їхні права.
Першоджерело: Facebook сторінка автора
Усі тексти в рубриці "Позиція" публікуються з першоджерел у повному обсязі. Редакція може не поділяти думки авторів і не несе за їх висловлювання відповідальність.
