Правила декларування українцями іноземних доходів

Діна Дрижакова
Діна Дрижакова Адвокат
Правила декларування українцями іноземних доходів
Євро та долари Фото Єлизавета Сергієнко Пресцентр НБУ
Українці, які офіційно працюють за кордоном, зобов’язані декларувати іноземні доходи в Україні. Водночас міжнародні угоди дозволяють уникнути подвійного оподаткування.

Через повномасштабне вторгнення рф мільйони українців були змушені шукати прихистку в інших країнах, де згодом офіційно влаштувалися на роботу. Цьому суттєво сприяла і політика Європейського Союзу, який максимально спростив для наших громадян процедуру отримання дозволів на роботу та доступ до європейського ринку праці.

У зв'язку з цим для багатьох громадян, які зараз забезпечують себе за кордоном, вкрай актуальним стало питання: як правильно декларувати такі іноземні доходи та чи потрібно сплачувати з них податки в Україні?

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, установлених законом. Усі громадяни відповідно до порядку, установленого законом, щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік. Під декларування підпадають громадяни, які протягом року отримували дохід, а податок із такого доходу утримано не було.

Будь-які доходи, отримані фізичними особами – резидентами України, має бути оподатковано відповідно до норм ПКУ. Це правило працює незалежно від того, де отримано ті чи ті доходи – в Україні чи за її межами. Фізичні особи, що є громадянами України та працюють тимчасово або постійно за кордоном, повинні декларувати доходи, отримані як із джерел в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до пп. 14.1.55 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - "ПК України") під доходами отриманими з джерел за межами України слід розуміти будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Крім того, пп. 163.1.3 п. 163.1 ст.163 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є:... іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Отже, іноземний дохід фізичних осіб-резидентів підлягає оподаткуванню. Одночасно, як вбачається з наведеного вище, значну роль у порядку оподаткуванні відіграє питання резидентства громадянина (особи).

Для розв'язання цього питання українське законодавство та міжнародне право спираються на два головні поняття: податкове резидентство та уникнення подвійного оподаткування.

 Якщо ви залишаєтесь громадянином України, маєте тут постійне житло, родину чи зареєстрований ФОП, українська податкова (ДПС) продовжує вважати вас своїм резидентом. Це означає, що ви теоретично зобов'язані звітувати про всі доходи, отримані по всьому світу.

Україна має чинні угоди з більшістю країн ЄС. Вони створені для того, щоб з одного і того самого заробітку не довелося платити податки двічі — і в країні перебування, і вдома.

Якщо ви офіційно сплачували прибутковий податок (наприклад, у Польщі, Німеччині чи Чехії), ці суми зазвичай можна зарахувати в Україні. Для цього в іноземній податковій необхідно взяти офіційну довідку про суму сплаченого податку та базу оподаткування. Ця довідка потребує легалізації (апостилю), якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Якщо особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, а також не можна визначити, в якій країні особа має тісні особисті та/чи економічні зв'язки, вона вважатиметься резидентом за умови перебування в Україні не менше 183 днів.

Кількість днів зазначена включаючи день приїзду та від'їзду протягом періоду або періодів податкового року.

  • якщо неможливо точно визначити резидентство фізичної особи з огляду на всі перелічені правила, особа вважається українським податковим резидентом, якщо вона є громадянином України.
  • самостійне визначення фізичною особою території України як свого основного місця проживання або її реєстрація в Україні як суб'єкта підприємницької діяльності - достатня підстава вважати таку особу резидентом.

Фізичні особи, які є податковими резидентами України та офіційно працюють за кордоном, зобов'язані звітувати про свої закордонні заробітки перед українськими контролюючими органами. Це прямо передбачено п. 170.11 ст. 170 ПК України.

 Податкові ставки та правила конвертації

  1. Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО): становить 18% від суми отриманого доходу (п. 167.1 ст. 167 ПК України).
  2. Військовий збір (ВЗ): становить 1,5% (пп. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).
  3. Правила перерахунку валюти: Оскільки іноземна зарплата виплачується у валюті, її суму необхідно перевести в гривню. Перерахунок здійснюється за офіційним курсом НБУ, який діяв безпосередньо на дату нарахування або отримання коштів (п. 164.4 ст. 164 ПК України).

Оскільки заробітна плата зазвичай виплачується щомісяця (або частіше), не можна просто перерахувати річну суму за одним курсом. Необхідно вирахувати гривневий еквівалент для кожної окремої виплати за курсом НБУ на дату її отримання, а потім додати ці суми, щоб отримати загальний річний показник.

Якщо резидент України отримує дохід від підприємницької діяльності за кордоном, цей дохід підлягає декларуванню в Україні.

Важливо враховувати, чи було сплачено податок в іншій державі. Наприклад, у багатьох країнах податок для підприємців сплачують за фіксованими ставками або він залежить від виду діяльності.

У деяких випадках платник має право на спрощену систему оподаткування, передбачену двосторонніми угодами.

Доходи від капіталовкладень, таких як дивіденди, відсотки на депозити чи роялті, підлягають оподаткуванню в Україні незалежно від того, де їх було отримано.

Для дивідендів застосовують окрему ставку ПДФО – 9 %.

Якщо країна-джерело утримала податок на такі доходи (наприклад, податок на дивіденди), платник податків має право на зарахування сплаченої суми.

Доходи від реалізації нерухомості, транспортних засобів чи інших активів за кордоном також підлягають оподаткуванню в Україні.

У разі продажу нерухомості потрібно враховувати податки, сплачені у країні, де розташований об'єкт.

Доходи від здавання в оренду майна або реалізації авторських прав за кордоном підлягають оподаткуванню в Україні на загальних підставах. У цьому випадку також застосовують принцип зарахування сплачених податків у країні джерела.

За загальним правилом законодавство встановлює такі дедлайни звітності та сплати податків:

  • Подання декларації: до 01 травня року, що настає за звітним.
  • Сплата нарахованих податків: до 01 серпня року, наступного за звітним.

Якщо через об'єктивні обставини війни платник податків не має технічної чи фізичної можливості вчасно подати звітність та сплатити кошти, ці обов'язки відтерміновуються. Виконати їх без застосування штрафних санкцій можна протягом 6 місяців з моменту офіційного припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Іноземна заробітна плата відображається у спеціально відведеному рядку 10.7 («Доходи, отримані з джерел за межами України»).

  • Графа 3 рядка 10.7: вказується загальна сума зароблених за кордоном коштів, перерахована у гривні за курсом НБУ (згідно з вимогами п. 164.4 ст. 164 ПК України).
  • Графа 6 рядка 10.7: зазначається сума ПДФО, яку потрібно сплатити в бюджет (розрахована як 18% від суми у графі 3).
  • Графа 7 рядка 10.7: зазначається сума військового збору, що підлягає сплаті (розрахована як 1,5% від суми у графі 3).

Отримання офіційної заробітної плати за кордоном не зобов'язує громадянина сплачувати ЄСВ в Україні.

Проте, якщо ви хочете, щоб цей період роботи за кордоном було зараховано до вашого українського страхового стажу (для майбутнього пенсійного забезпечення), ви можете платити ЄСВ добровільно. Для цього необхідно укласти відповідний договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування з податковим органом за місцем вашої реєстрації в Україні.

Податкова служба має право витребувати документи для перевірки правильності вказаних у декларації сум. Щоб уникнути донарахувань та штрафів, обов'язково збережіть та підготуйте:

  1. Офіційну довідку від іноземного роботодавця із зазначенням сум нарахованої заробітної плати та утриманих податків.
  2. Виписки з банківських рахунків, на які безпосередньо зараховувалися кошти.

Задля розв'язання проблеми подвійного оподаткування держави укладають міжнародні угоди про уникнення подвійного оподаткування (далі – УППО). Цими угодами передбачено такі основні механізми:

  1. Зарахування податку (tax credit): податки, сплачені в одній країні, підлягають зарахуванню як податковий кредит у країні резидентності платника. Це дає змогу зменшити суму податку, яка підлягає сплаті.
  2. Звільнення від податку (tax exemption): доходи, оподатковані в одній країні, повністю звільняються від оподаткування в іншій. Наприклад, країна резидентності не оподатковує дохід, отриманий за кордоном.
  3. Знижені ставки податку (tax reduction): в УППО часто передбачають спеціальні правила, за якими податкові ставки на окремі види доходів (наприклад, дивіденди, відсотки, роялті) знижуються до певного рівня.

Більшість УППО ґрунтуються на Модельній конвенції ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку). У таких угодах зазвичай визначають:

  • правила розподілу податкових прав між країнами;
  • класифікацію доходів (заробітна плата, дивіденди, роялті тощо) і порядок їх оподаткування;
  • механізми розв'язання спорів між країнами, пов'язаних із подвійним оподаткуванням;
  • інші аспекти, пов'язані з унеможливленням агресивного податкового планування й ухилення від сплати податків.

Згідно з пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПК України у разі, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Зокрема, для уникнення подвійного оподаткування Україною укладено низку угод з іншими країнами. На сьогодні чинні більше ніж 70 двосторонніх міжурядових угод (конвенцій) про уникнення подвійного оподаткування. Зокрема, це такі країни як Польща, Чехія, Словаччина, Болгарія, Іспанія, Португалія, Швеція, Норвегія, Латвія, Литва, Естонія тощо (з повним переліком відповідних угод можливо ознайомитись на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України у розділі "Міжнародне співробітництво" _ "Чинні двосторонні міжурядові угоди (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування").

Ці договори, зокрема, передбачають, що податок з доходів, сплачений за кордоном, зараховується в зменшення податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в Україні.

Відповідно, до п. 3.2 ст. 3 ПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до п. 13.4 ст. 13 ПК України суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПК України).

 

Усі тексти в рубриці "Позиція" публікуються з першоджерел у повному обсязі. Редакція може не поділяти думки авторів і не несе за їх висловлювання відповідальність.
Поділитися статтею:
Позиція
Чи заборонять Telegram в Україні? Що відбувається навколо популярного месенджера
Політика

Чи заборонять Telegram в Україні? Що відбувається навколо популярного месенджера

Дискусія про можливе обмеження Telegram в Україні триває не перший рік. За цей час месенджер пройшов шлях від звичайного інструменту комунікації до платформи, яку на державному рівні почали розглядати як потенційний безпековий виклик. З чого все почалося, як змінювалася позиція влади і чому питання обмеження Telegram знову повернулося в публічний простір — у повній хронології подій.

26.02.2026
Ніл Янг відкрив гренландцям доступ до своєї музики на тлі напруги через заяви США
Позиція

Ніл Янг відкрив гренландцям доступ до своєї музики на тлі напруги через заяви США

Музикант заявив, що хоче підтримати жителів острова та зменшити психологічний тиск, спричинений політичною риторикою Вашингтона.

28.01.2026
«Мир» став словом року серед британських дітей за версією Оксфорда
Суспільство

«Мир» став словом року серед британських дітей за версією Оксфорда

Вибір дітей показав які теми найбільше хвилюють молодше покоління у світі воєн і глобальних викликів.

26.01.2026
У Німеччині скасували концерт російського скрипаля після звернення України: що стало підставою
Позиція

У Німеччині скасували концерт російського скрипаля після звернення України: що стало підставою

Маннгаймська філармонія відмовилася від виступу відомого російського музиканта, врахувавши позицію української громади та офіційне звернення Посольства України.

21.01.2026
Чи можна говорити про Україну без слів? Українська тенісистка заявила про війну на Australian Open
Позиція

Чи можна говорити про Україну без слів? Українська тенісистка заявила про війну на Australian Open

Після матчу спортсменка використала невербальний жест, щоб привернути увагу до війни, не порушивши формальних правил турніру.

21.01.2026