Україна стала критично залежною від міжнародної допомоги: що показав бюджет

Дмитро Шевчук
Дмитро Шевчук Шеф-редактор
Україна стала критично залежною від міжнародної допомоги: що показав бюджет
Внутрішній ринок запозичень також залишається одним із ключових інструментів фінансування держави.
За перше півріччя 2026 року Україна виконала план доходів загального фонду держбюджету майже повністю, але понад 37% видатків усе одно покриває міжнародна допомога. Це показує головну проблему воєнного бюджету: податки зростають, але власних доходів держави недостатньо для фінансування оборони, соціальних витрат, медицини, освіти та боргових платежів.

Про це повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа у Facebook.

Бюджет зібрав 1,3 трлн грн власних доходів

За оперативними даними, які навела Підласа, доходи загального фонду держбюджету без урахування грантів за перші шість місяців 2026 року становили 1,3 трлн грн. Це практично відповідає плану і на 21,7% більше, ніж за перше півріччя 2025 року.

На перший погляд, це сильний результат для країни, яка продовжує фінансувати повномасштабну війну. Проте структура бюджету показує інше: навіть помітне зростання податкових надходжень не знімає залежності від зовнішніх грошей.

Видатки загального фонду за пів року становили 2,2 трлн грн. Тобто бюджет витрачає значно більше, ніж отримує з власних джерел. Цей розрив держава закриває за рахунок міжнародної допомоги та внутрішніх запозичень.

Понад 37% видатків покрили міжнародні партнери

У першому півріччі Україна отримала понад $18 млрд міжнародної допомоги, яку спрямували на невійськові видатки загального фонду. Майже $13 млрд із цієї суми становила безповоротна допомога.

Йдеться передусім про кошти ERA Loans, без урахування британського фінансування з цільовим військовим призначенням, а також Ukraine Support Loan від ЄС у частині макрофінансової підтримки.

У підсумку понад 37% видатків бюджету покривається за рахунок міжнародної допомоги. Саме тому фінансова стабільність України прямо залежить від виконання умов міжнародних партнерів, зокрема в межах меморандуму з МВФ, Ukraine Facility та інших програм.

Оборона забрала 1,4 трлн грн

Головна причина такої залежності — воєнна структура видатків. За перше півріччя на оборону спрямували 1,4 трлн грн, або 63% усіх видатків загального фонду.

Для порівняння, на соціальний захист і підтримку ветеранів без публічних інвестиційних проєктів витратили 227,5 млрд грн. На програму медичних гарантій і скринінг здоров’я — 92,9 млрд грн. На зарплати вчителів через освітню субвенцію та доплати — 92,7 млрд грн. На дотації місцевим бюджетам — 26,5 млрд грн.

Окремим великим навантаженням залишаються борги. На погашення внутрішнього і зовнішнього боргу за пів року спрямували 288,9 млрд грн, а на його обслуговування — 184,5 млрд грн.

Тобто після оборони друга велика фінансова реальність бюджету — це боргові платежі. Разом вони залишають державі дуже вузький простір для самостійного фінансування невійськових потреб.

Які податки наповнили бюджет

Найбільшим джерелом доходів загального фонду став імпортний ПДВ — 318,2 млрд грн. ПДФО та військовий збір дали 204,9 млрд грн, податок на прибуток — 186,4 млрд грн, ПДВ з вироблених в Україні товарів після відшкодування — 160 млрд грн.

Також бюджет отримав 146,1 млрд грн коштів НБУ, 86,3 млрд грн імпортного акцизу, 66,1 млрд грн внутрішнього акцизу, 46,6 млрд грн дивідендів і частини чистого прибутку держпідприємств, 30,9 млрд грн ввізного мита та 28,8 млрд грн рентної плати.

План перевиконали за податком на прибуток підприємств — на 25,4 млрд грн, або 15,8%. За ПДФО та військовим збором — на 11,2 млрд грн, або 5,8%. За імпортним акцизом — на 2,7 млрд грн, або 3,2%. За рентною платою — на 1,8 млрд грн, або 6,7%.

Де бюджет недоотримав гроші

Найбільше відставання від плану зафіксували за ПДВ з вироблених в Україні товарів. Бюджет недоотримав 26,3 млрд грн, або 14,1% від плану.

Ще 18,9 млрд грн не надійшло від дивідендів і частини чистого прибутку держпідприємств. Це мінус 28,8% до плану.

Також нижчими за очікування були надходження від імпортного ПДВ — мінус 7,8 млрд грн, внутрішнього акцизу — мінус 3,1 млрд грн, ввізного мита — мінус 738,8 млн грн.

Ці цифри показують нерівномірність відновлення економіки. Частина бізнесу демонструє кращі прибутки, а доходи фізичних осіб і військовий збір перевищують очікування. Водночас внутрішній ПДВ, який відображає ланцюг виробництва і споживання всередині країни, залишається слабким місцем бюджету.

ОВДП стали внутрішньою опорою бюджету

Крім міжнародної допомоги, держава активно залучає гроші всередині країни. За словами Підласи, від розміщення ОВДП на фінансування загального фонду держбюджету за шість місяців 2026 року спрямували 230,4 млрд грн.

Міністерство фінансів також повідомляло, що за підсумками першого півріччя 2026 року обсяг залучень від ОВДП перевищив 254 млрд грн. Частина цих коштів надходить через аукціони з розміщення облігацій, частина — через аукціони обміну.

Це означає, що воєнний бюджет тримається не лише на податках і зовнішній допомозі. Внутрішній ринок запозичень також залишається одним із ключових інструментів фінансування держави.

Що означає ця залежність

Дані за перше півріччя не свідчать про провал бюджету. Навпаки, власні доходи зросли майже на 22% і загалом відповідають плану.

Але вони показують структурну вразливість. Україна збирає більше податків, однак масштаб воєнних витрат настільки великий, що понад третину видатків доводиться покривати за рахунок партнерів.

Це робить виконання умов міжнародних програм не технічною вимогою, а питанням бюджетної стійкості. Якщо зовнішнє фінансування затримуватиметься або скорочуватиметься, навантаження на внутрішні запозичення, податкову систему та поточні видатки різко зростатиме.

Головний висновок першого півріччя полягає не лише в тому, що бюджет виконується. Він виконується за умови, що міжнародна допомога залишається стабільною.

Читайте нас у Telegram

Поділитися статтею:
Економіка
«Країна може залишитися без хліба». У Держдумі РФ заявили про приховування масштабів паливної кризи
Економіка

«Країна може залишитися без хліба». У Держдумі РФ заявили про приховування масштабів паливної кризи

У Росії заявили, що влада приховує реальні масштаби паливної кризи, яка загострилася після ударів по нафтопереробних заводах. У Держдумі попереджають про ризики для аграрного сектору та постачання товарів.

02.07.2026
Борг держави за «5-7-9%» може зрости до 10 млрд грн
Економіка

Борг держави за «5-7-9%» може зрости до 10 млрд грн

Заборгованість держави перед банками за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» до кінця 2026 року може сягнути близько 10 млрд грн. У Національному банку вважають, що програму пільгового кредитування потрібно робити більш адресною, адже частина бізнесу вже може залучати кредити без державних субсидій.

02.07.2026
Соболев представив у Раді нові правила бронювання: що зміниться для бізнесу
Економіка
  • ВАЖЛИВО

Соболев представив у Раді нові правила бронювання: що зміниться для бізнесу

Кабінет Міністрів оновив підходи до бронювання військовозобов'язаних, переглянувши критерії визначення критично важливих підприємств і порядок підтвердження їхнього статусу.

02.07.2026
Італія виділить Україні ще €1 млн на кіберзахист
Економіка

Італія виділить Україні ще €1 млн на кіберзахист

Італія протягом наступних шести місяців надасть Україні ще €1 млн на реалізацію проєктів у сфері кібербезпеки. Після цього загальний внесок країни в межах Талліннського механізму сягне €2 млн.

02.07.2026
Мільярди без реальної конкуренції: що показав аудит держзакупівель
Економіка

Мільярди без реальної конкуренції: що показав аудит держзакупівель

У 2025 році більшість договорів за публічними закупівлями фактично укладали без реальної конкуренції. За висновком Рахункової палати, щорічний звіт Мінекономіки не показав повної картини закупівель за публічні кошти.

01.07.2026