Чи зможе Росія довго продовжувати війну проти України
«Володимир Путін не досяг своїх цілей», - заявив Володимир Зеленський у телевізійному зверненні з нагоди четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Вторгнення у лютому 2022 року замислювалося як коротка та успішна військова операція, яка мала змусити Київ повернутися в орбіту Москви та змінити архітектуру безпеки в Європі після холодної війни, зазначив редактор BBC з питань Росії Стів Розенберг. За його словами, події розвивалися не за планом, і ціна для Росії постійно зростає. Про це повідомляє The Public з посиланням на The Week.
За оцінками Сета Джонса та Рілі МакКабі з Центру стратегічних та міжнародних досліджень, коли війна входить у п’ятий рік, перемога Росії виглядає так само віддаленою, як і раніше, а її втрати оцінюються приблизно у 1,2 мільйона осіб. Середній темп просування російських військ іноді становив лише 15 метрів на день, що повільніше за майже будь яку велику наступальну кампанію минулого століття.
Російська економіка починає демонструвати ознаки нестабільності. Країна стикається зі значним скороченням доходів від нафти та була змушена продавати золоті резерви для покриття дефіциту бюджету.
Західні країни розраховували, що внутрішнє невдоволення через санкції переконає Володимира Путіна відмовитися від війни, зазначили Пітер Рутланд та Єлизавета Гауфман у матеріалі для The Conversation. Такий підхід ґрунтувався на припущенні, що легітимність путінської системи спирається на суспільний договір, який передбачає стабільність і доходи в обмін на лояльність.
Втім, за їхніми словами, ця позиція недооцінює роль ідеології, яку Кремль використовує, представляючи війну як екзистенційну загрозу та зберігаючи підтримку президента. Дані Statista свідчать про збереження такого рівня підтримки.
Цей наратив також застосовується назовні. В Інституті вивчення війни заявили, що твердження Кремля про неминучий колапс української лінії фронту є спробою примусити Захід та Україну погодитися на російські вимоги, які Москва не може забезпечити військовим шляхом, і назвав це хибною інтерпретацією.
Яна Кобзова та Лео Літра у публікації для Європейської Ради Міжнародних Відносин закликали Захід не сприймати Росію як непереможну та посилити підтримку України для досягнення реальних переговорів щодо завершення війни. На їхню думку, твердження про те, що час грає на користь Росії, свідчить про нестачу стратегічного терпіння та втрачені можливості використати зростаючі структурні вразливості Москви.
The Economist зазначає, що економічна теорія передбачає схильність до переговорів за умов погіршення ситуації, адже раціональний учасник, стикаючись зі зростаючими витратами, шукає вихід. Водночас російська політологиня Татьяна Становая в коментарі для The I Paper заявила, що немає ознак готовності Путіна відмовитися від вимог щодо капітуляції України.
У разі відсутності мирної угоди війна може ще більше загостритися. The I Paper також згадує про можливу роль Китаю як чинник, що набирає ваги, а також про побоювання нової ядерної гонки.
The Economist вважає, що Росія, ймовірно, здатна продовжувати війну у передбачуваному майбутньому, однак кожен додатковий рік підвищує системні ризики, зокрема фіскальної кризи, інституційного розпаду та масштабних наслідків, які буде складно усунути після завершення війни.
У цьому контексті для західних союзників постає питання, якою стане Росія після того, як її готовність до війни вичерпається, і чи існує план подальших дій.
