ШІ-система «Марічка» скоротить підготовку рішень у ЗСУ до хвилин
Про це начальник інституту Юрій Клят розповів під час брифінгу, повідомляє «Суспільне».
Перед ухваленням бойового рішення командир полку або бригади повинен зібрати дані про свої підрозділи та противника, оцінити доступні сили, озброєння, боєприпаси, можливі втрати й розвиток ситуації.
За чинними нормативами цей процес може тривати від шести до 12 годин. Військовим потрібно опрацювати приблизно 20 документів, зіставити інформацію з різних джерел і підготувати можливі варіанти дій.
«Марічка» має автоматизувати значну частину цієї роботи. Система збиратиме відомості в одному захищеному середовищі, аналізуватиме їх і надаватиме командирові результати за кілька хвилин.
Це особливо важливо в умовах сучасної війни, коли обстановка може змінитися ще до завершення підготовки традиційного пакета документів.
Як працюватиме «Марічка»
За принципом взаємодії розробники порівнюють систему з ChatGPT. Однак «Марічка» не буде загальнодоступним чатботом і не використовуватиме відкриту інформацію з інтернету для підготовки бойових рішень.
Це має бути закрита військова нейромережа, яка працюватиме з даними Збройних сил. Вона збиратиме й перевірятиме інформацію, автоматично визначатиме співвідношення сил і засобів, оцінюватиме потребу в ресурсах та прогнозуватиме можливі втрати.
Система також зможе моделювати різні варіанти розвитку подій на інтерактивній мапі. Якщо обстановка зміниться, «Марічка» повідомлятиме про це та перераховуватиме запропоновані сценарії.
Наприклад, командир зможе отримати оцінку, як на виконання завдання вплинуть зміна чисельності противника, втрата певного маршруту, нестача боєприпасів або поява додаткового підрозділу.
Чи ухвалюватиме ШІ бойові рішення
Остаточне рішення залишатиметься за командиром. «Марічка» повинна допомагати людині швидше аналізувати великий обсяг інформації, але не отримуватиме права самостійно керувати військами або визначати, яку операцію проводити.
Це принципова відмінність між системою підтримки рішень та автономним керуванням. Нейромережа може запропонувати декілька варіантів і розрахувати ймовірні наслідки, але командир повинен перевірити дані, оцінити ризики та обрати остаточний план.
Якість рекомендацій штучного інтелекту залежить від точності завантаженої інформації. Якщо дані про противника, власні сили чи ресурси будуть неповними або застарілими, результат також може бути неточним. Саме тому розробники передбачили функцію перевірки інформації, а відповідальність за рішення не передають машині.
На якому етапі перебуває розробка
Під час перших випробувань «Марічка» успішно виконала завдання на тестових даних. Це означає, що система вже продемонструвала здатність обробляти інформацію та готувати розрахунки в контрольованих умовах.
Однак про повноцінне застосування нейромережі у бойових підрозділах поки не повідомляли. Розробники продовжують тестувати та навчати систему, перевіряти точність її відповідей і захищати канали передавання інформації.
Дата завершення розробки та початку використання «Марічки» у військах не називається. Також не розголошуються її технічні характеристики, обчислювальні потужності та способи отримання оперативних даних.
Як захищатимуть таємну інформацію
У «Марічку» планують завантажувати військові накази та документи з грифами «Для службового користування» і «Таємно». Надалі система має отримати можливість працювати з матеріалами вищого рівня секретності.
Перед цим розробники повинні забезпечити захист каналів зв’язку та середовища, у якому зберігатимуться дані. Через чутливість інформації подробиці архітектури й механізмів безпеки не оприлюднюють.
Закритий формат означає, що система не повинна передавати військові документи зовнішнім комерційним платформам. Оброблення інформації має відбуватися в захищеному середовищі ЗСУ.
Хто користуватиметься «Марічкою»
Систему розробляють насамперед для командних пунктів бригад, армійських корпусів та угруповань військ. Саме на цих рівнях необхідно швидко поєднувати великі обсяги розвідувальної, оперативної та логістичної інформації.
«Марічка» має допомагати не окремому військовослужбовцю на позиції, а штабам, які планують операції, розподіляють сили та координують роботу різних підрозділів.
Заступник головнокомандувача ЗСУ Андрій Лебеденко зазначив, що елементи штучного інтелекту вже використовують у дронах, радарах і системах керування окремими видами озброєння. «Марічка» повинна об’єднати інформацію з різних напрямів та прискорити управління військами.
Що зміниться після запуску системи
Основною перевагою стане швидкість. Якщо штаб справді зможе скоротити підготовку розрахунків із кількох годин до хвилин, командири отримають більше часу для реагування на зміни обстановки.
Система також може зменшити кількість механічної роботи з документами та розрахунками. Офіцери зможуть зосередитися на оцінюванні запропонованих варіантів, ризиків і реальних можливостей підрозділів.
Водночас «Марічка» поки перебуває на етапі розроблення та перевірки. Її ефективність у реальних бойових умовах залежатиме від точності даних, надійності захисту, швидкості оновлення інформації та здатності системи правильно працювати за нестандартних обставин.
Читайте нас у Telegram.
