Кисилевський заявив про 2,8 млрд втрат на закупівлях у нерезидентів
Про це Дмитро Кисилевський повідомив у Facebook.
Дмитро Кисилевський заявив, що чинний механізм публічних закупівель у нерезидентів створює для держави прямі фінансові втрати. За його словами, проблема виникає через різницю між курсом гривні на дату визначення переможця тендера і курсом на момент фактичного розрахунку за товар, якщо контракт укладений у валюті.
Окремо він наголосив, що така модель, крім прямих збитків, дискримінує українських виробників і постачальників-резидентів. Причина в тому, що фактична гривнева ціна, яку державна компанія сплачує нерезиденту в день розрахунку, часто виявляється вищою за ту, що бралася до уваги під час визначення переможця. У підсумку перемогу міг би отримати інший учасник, якби рахували за реальною вартістю на день оплати.
Хто втратив найбільше
За даними дослідження, на яке посилається Кисилевський, найбільші втрати на курсових різницях при розрахунках із підрядниками-нерезидентами за 2022 – 2025 роки зафіксували НАЕК “Енергоатом” – 1,59 млрд грн, “Укргазвидобування” – 671 млн грн і “Укрзалізниця” – 352 млн грн.
Дослідження провів Державний інститут інформатизації та моделювання економіки. Воно охопило 511 закупівель, здійснених у компаній-нерезидентів на суму 124,5 млрд грн. До вибірки увійшли дев’ять великих замовників: “Енергоатом”, “Укргазвидобування”, “Укрзалізниця”, “Медичні закупівлі”, “Укртранснафта”, “Укрнафта”, “Укренерго”, “Укргідроенерго” і “Ліси України”.
Кисилевський також звернув увагу на непрямі втрати. За його словами, українські виробники і постачальники-резиденти сплачують податки в Україні, тоді як постачальники-нерезиденти цього не роблять. Саме тому, на його думку, проблема стосується не лише курсової різниці, а й втрат бюджету.
За інформацією депутата, дані про закупівлі у нерезидентів компанії надали у відповідь на його депутатське звернення. Результати дослідження представили на засіданні робочої групи з оперативного опрацювання питань публічних закупівель із локалізацією при Комітеті Верховної Ради з питань економічного розвитку.
Нагадаємо, Верховна Рада 7 квітня ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт №15110, який продовжує дію військового збору ще на три роки після припинення або скасування воєнного стану. За документ проголосували 257 народних депутатів.
