Китай активно картографує океан для посилення підводних можливостей флоту
Масштабна програма дослідження океану
Китай проводить широкомасштабну програму картографування та моніторингу океанічного дна в Тихому, Індійському та Північному Льодовитому океанах. За оцінками військово-морських експертів, ці дані можуть бути важливими для ведення підводної війни, повідомляє Reuters.
У дослідженнях задіяні десятки наукових суден і сотні сенсорів. Вони збирають інформацію про рельєф дна, температуру води, солоність і течії, що впливає на рух підводних човнів і поширення звукових хвиль.
Одним із прикладів є судно Dong Fang Hong 3, яке у 2024 і 2025 роках працювало поблизу Тайваню, Гуаму та в Індійському океані. За даними китайських науковців, воно виконувало кліматичні та геологічні дослідження, однак також проводило глибоководне картографування.
Поєднання наукових і військових завдань
Частина досліджень пов’язана з пошуком корисних копалин і риболовлею, однак експерти зазначають, що отримані дані мають і військове значення. Вони дозволяють краще орієнтуватися в підводному середовищі, розміщувати сенсори та ефективніше використовувати підводні човни.
За словами фахівців, такі дослідження можуть допомогти виявляти підводні човни противника та приховувати власні. Зокрема, рух звукових хвиль залежить від рельєфу дна і характеристик води.
Китайські судна працювали в районах поблизу Філіппін, Гуаму, Гаваїв і атолу Вейк, де розташовані військові об’єкти США. Також дослідження охоплюють стратегічно важливі маршрути, зокрема підходи до Малаккської протоки.
Розширення досліджень у різних регіонах
Китай активно досліджує Індійський океан, який є ключовим маршрутом постачання ресурсів із Близького Сходу та Африки.
Також китайські судна проводили роботи поблизу Аляски та в Арктиці, яку Пекін розглядає як стратегічний напрям і планує посилити там свою присутність до 2030-х років.
Експерти зазначають, що такі дослідження свідчать про прагнення Китаю розширити можливості свого флоту і діяти у віддалених морських районах.
Проєкт «прозорого океану»
Окремим напрямом є створення системи підводних сенсорів, яку в Китаї називають «прозорим океаном». Ідея передбачає розгортання мережі пристроїв для постійного збору даних про стан води та рух підводних об’єктів.
Після запуску в Південно-Китайському морі проєкт розширили на Тихий і Індійський океани. Там розміщено сотні датчиків і буїв, які фіксують зміни температури, солоності та руху води.
У китайських наукових установах зазначають, що ці системи надають дані в режимі, наближеному до реального часу, хоча експерти вказують на технічні обмеження такої передачі інформації.
Стратегічне значення досліджень
За оцінками експертів, отримані дані дозволяють Китаю краще розуміти морське середовище, у якому він може діяти як у мирний час, так і у випадку конфлікту.
Окрему увагу приділяють районам, пов’язаним із так званим Першим острівним ланцюгом, який обмежує вихід Китаю до Тихого океану. Дослідження в цих водах, за словами експертів, можуть свідчити про намір розширити доступ до відкритого океану.
Китайські дослідники також зазначають, що результати роботи можуть бути використані для розвитку нових військово-морських можливостей і посилення оборонного потенціалу на морі.
