Корпус вартових ісламської революції посилив вплив в Ірані після загибелі Алі Хаменеї
Після створення Ісламської Республіки у 1979 році влада в Ірані була зосереджена навколо верховного лідера, який мав остаточне слово у ключових державних питаннях. Однак загибель аятоли Алі Хаменеї в перший день війни та підвищення його пораненого сина Моджтаби змінили цю модель, повідомляє Reuters.
За словами людей, обізнаних із внутрішніми процесами, Моджтаба Хаменеї формально залишається на вершині системи, однак його роль зводиться переважно до затвердження рішень, які ухвалюють військові командири.
В умовах війни влада зосередилася у вузькому колі, пов’язаному з Вищою радою національної безпеки, офісом верховного лідера та Корпусом вартових ісламської революції, який нині визначає як військову стратегію, так і політичні рішення.
Один із високопосадовців уряду Пакистану, який був поінформований про переговори між Іраном і США, зазначив, що ухвалення рішень у Тегерані уповільнене через відсутність єдиної структури командування. За його словами, відповідь іноді готується два або три дні.
Аналітики вважають, що головною перешкодою для домовленостей є не внутрішні суперечки, а розбіжності між позиціями Вашингтона і жорсткою лінією, яку займає Корпус вартових ісламської революції.
У переговорах зі США Іран представляє міністр закордонних справ Аббас Аракчі, до якого долучився спікер парламенту Мохаммад Багер Галібаф, колишній командир КВІР. Водночас ключовою фігурою на практиці називають командира КВІР Ахмада Вахіді.
Моджтаба Хаменеї після поранення не з’являється публічно і спілкується через посередників або обмежені аудіозв’язки.
У понеділок Іран передав США нову пропозицію, яка передбачає поетапні переговори з відкладенням ядерного питання до завершення війни та врегулювання суперечок щодо судноплавства. Вашингтон наполягає на обговоренні ядерної програми з самого початку.
Експерт Алан Ейр зазначив, що жодна зі сторін не готова до поступок, оскільки це може бути сприйнято як слабкість.
За словами аналітиків, формально Моджтаба Хаменеї залишається верховним авторитетом, але рішення ухвалюються колективно в межах безпекових інституцій, передусім Вищої ради національної безпеки.
Під час війни вплив жорстких політиків, зокрема Саїда Джалілі, зріс, однак вони не мають достатніх інституційних можливостей, щоб визначати результати рішень.
Джерела зазначають, що підвищення Моджтаби стало можливим завдяки підтримці Корпусу вартових ісламської революції, який усунув прагматиків і посилив власний контроль. Зростання впливу військових свідчить про більш жорстку зовнішню політику та посилення внутрішнього контролю.
Аналітики вказують, що відбувається перерозподіл влади від духовенства до силових структур. «Ми перейшли від божественної влади до сили», — сказав колишній американський переговірник Аарон Девід Міллер.
Попри тиск з боку США та Ізраїлю, Іран не демонструє ознак розколу або поступок. За словами експертів, у країні сформувався консенсус, який передбачає уникнення повномасштабної війни, збереження важелів впливу та зміцнення позицій після завершення конфлікту.
