Майже 10 млрд грн резервного фонду спрямували на програми, що не відповідали його меті

Станіслав Середа
Станіслав Середа Журналіст
Майже 10 млрд грн резервного фонду спрямували на програми, що не відповідали його меті
За оцінкою аудиторів, 12% обсягу фонду виділили на заходи, які не відповідали його меті.
У 2025 році з резервного фонду державного бюджету спрямували 9,6 млрд грн на «Зимову підтримку» та допомогу покупцям українських товарів і техніки. Рахункова палата зазначила, що ці заходи не відповідали меті фонду, призначеного для непередбачених видатків.

Про це повідомляє Рахункова палата у висновках за результатами аналізу звіту про виконання державного бюджету України за 2025 рік. Документ підготували на підставі бюджетної та фінансової звітності, а також даних Мінфіну, Мінекономіки, податкової, митниці, Казначейства, НБУ та інших державних органів.

На які програми спрямували 9,6 млрд грн

Із резервного фонду витратили 5,5 млрд грн на одноразову державну грошову допомогу за програмою «Зимова підтримка».

Ще 4,1 млрд грн спрямували на програму державної допомоги покупцям товарів українського виробництва та часткової компенсації вартості техніки й обладнання, виготовлених в Україні. Загалом за двома напрямами провели видатки на 9,6 млрд грн.

Ці виплати входили до ширшого фінансування експериментальних проєктів платформи «Зроблено в Україні», на які протягом року витратили 11,2 млрд грн. Ще 1,6 млрд грн на підтримку внутрішнього попиту на українські товари надійшли до спеціального фонду бюджету від Фонду соціального страхування на випадок безробіття.

У зведених висновках Рахункова палата вказала, що Кабінет Міністрів ухвалив рішення про виділення 74,4 млрд грн, або 99,8% резервного фонду.

За оцінкою аудиторів, 12% обсягу фонду виділили на заходи, які не відповідали його меті. Серед них безпосередньо названі «Зимова підтримка», допомога покупцям українських товарів та часткова компенсація вартості вітчизняної техніки й обладнання.

Показник у 12% наведений в узагальненій частині висновків. У деталізації видатків за двома відповідними бюджетними програмами зазначені 5,5 млрд і 4,1 млрд грн — разом 9,6 млрд грн.

Згідно зі статтею 24 Бюджетного кодексу, резервний фонд формується для непередбачених видатків, які не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проєкту бюджету. Рішення про виділення грошей із державного резервного фонду ухвалює Кабмін.

Отже, претензія Рахункової палати стосується вибору джерела фінансування програм. У висновках немає тверджень про зникнення, привласнення або розкрадання цих коштів.

Резервний фонд збільшили на 19,2 млрд грн

Спочатку в державному бюджеті на 2025 рік для резервного фонду передбачили 55,4 млрд грн. Протягом року його обсяг збільшили ще на 19,2 млрд грн, або на 34,7%.

Додаткові кошти отримали завдяки скороченню видатків на обслуговування державного боргу та додаткової дотації місцевим бюджетам. Цю дотацію передбачали для виконання повноважень місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях, які постраждали через повномасштабну російську агресію.

Водночас зі звіту не випливає, що вся сума, на яку скоротили ці дві програми, була безпосередньо спрямована на «Зимову підтримку» та допомогу покупцям українських товарів. У документі зафіксоване загальне збільшення резервного фонду та окремо наведені напрями його використання.

На що витратили решту резервного фонду

Загалом у 2025 році видатки та надання кредитів із резервного фонду становили 70,9 млрд грн. Це на 3,3 млрд грн, або 4,5%, менше затвердженого обсягу.

Серед найбільших напрямів фінансування були 12,3 млрд грн допомоги «Укрзалізниці» на стратегічні та соціальні перевезення, 10 млрд грн для Агентства відновлення та 8,4 млрд грн на імпорт або придбання імпортованого газу для опалювального сезону.

Ще 8 млрд грн передбачили на компенсації за знищене майно, 6,8 млрд грн — на ремонт та утримання пошкоджених доріг, 5,9 млрд грн — на потреби сектору безпеки й оборони. Інші напрями отримали загалом 14 млрд грн.

Таким чином, висновок про невідповідність меті фонду стосується окремих програм, а не всіх 74,4 млрд грн, розподілених урядом.

Що Рахункова палата рекомендувала уряду

Рахункова палата запропонувала Кабміну надалі виділяти кошти резервного фонду виключно відповідно до мети, встановленої Бюджетним кодексом.

Кожне таке рішення має супроводжуватися належним документальним обґрунтуванням, яке підтверджує відповідність витрат дозволеним напрямам.

Аудитори також зазначили, що проблема не виникла лише у 2025 році. Попередні рекомендації передбачали використання резервного фонду виключно для витрат, які неможливо було передбачити під час складання бюджету, однак уряд продовжував фінансувати з нього інші заходи.

Читайте нас у Telegram.

Поділитися статтею:
Економіка
На погашення кредиту для соцреформи витратили майже вдесятеро більше, ніж на сам проєкт
Економіка

На погашення кредиту для соцреформи витратили майже вдесятеро більше, ніж на сам проєкт

У 2025 році на проєкт модернізації системи соціальної підтримки населення спрямували 157 млн грн. Водночас обслуговування та погашення позики, залученої для реалізації цього проєкту, коштували державному бюджету 1,5 млрд грн.

15.07.2026
Штиль на АЗС: скільки коштує бензин, дизель та автогаз 15 липня
Економіка

Штиль на АЗС: скільки коштує бензин, дизель та автогаз 15 липня

На паливному ринку України спостерігається цінова стабільність. Станом на 15 липня мережі АЗС тримають вартість бензину, дизеля та автогазу на попередніх рівнях.

15.07.2026
Київ повертає 1,25 млрд із держбюджету на будівництво резервної системи тепла - Кличко
Економіка

Київ повертає 1,25 млрд із держбюджету на будівництво резервної системи тепла - Кличко

Столиця повертає до бюджету міста 1,25 млрд грн, які раніше передала до держбюджету, розраховуючи на допомогу держави у виконанні заходів плану стійкості.

14.07.2026
Рада ратифікувала вільну торгівлю з Туреччиною: що зміниться
Економіка

Рада ратифікувала вільну торгівлю з Туреччиною: що зміниться

Верховна Рада ухвалила закон про ратифікацію угоди про вільну торгівлю між Україною та Туреччиною. Документ, підписаний ще у лютому 2022 року, підтримали 236 народних депутатів.

14.07.2026
Судова система втратила 972 млн грн через проблеми з плануванням
Економіка

Судова система втратила 972 млн грн через проблеми з плануванням

Місцеві та апеляційні суди у 2023–2024 роках працювали в умовах дефіциту фінансування, однак майже мільярд гривень так і не використали. Через недоліки планування, затримки та слабкий контроль кошти повернули до державного бюджету, тоді як частина судів залишилася без ремонтів, нового обладнання та належних приміщень.

14.07.2026