На погашення кредиту для соцреформи витратили майже вдесятеро більше, ніж на сам проєкт
Про це повідомляє Рахункова палата у висновках за результатами аналізу звіту про виконання державного бюджету України за 2025 рік.
Йдеться про бюджетну програму Міністерства соціальної політики «Модернізація системи соціальної підтримки населення України».
Безпосередні видатки на реалізацію проєкту у 2025 році становили 157 млн грн. Це на 86,4% менше від запланованого обсягу — фактично виконали лише 13,6% річного плану.
При цьому на обслуговування та погашення отриманої для проєкту позики спрямували 1,5 млрд грн. Це приблизно у 9,6 раза більше, ніж витратили протягом року на саму модернізацію системи соціальної підтримки.
Рахункова палата не розділяє у наведених даних, яка частина 1,5 млрд грн припала на виплату основної суми позики, а яка — на її обслуговування.
Ці показники також мають різне призначення. 157 млн грн — це видатки на реалізацію заходів проєкту, тоді як 1,5 млрд грн — боргові платежі за раніше залученою позикою. Тому йдеться про співвідношення між фактичним фінансуванням проєкту та витратами на кредит, а не про перевитрату коштів у межах однієї програми.
Чому проєкт профінансували лише частково
Окремих причин низького виконання саме програми Мінсоцполітики у висновках не деталізували.
Водночас Рахункова палата пояснила загальні проблеми з реалізацією публічних інвестиційних проєктів, які фінансувалися зі спеціального фонду за рахунок грантів і позик міжнародних партнерів.
Серед основних причин аудитори назвали необхідність узгоджувати законодавство та закупівельні процедури з вимогами Міжнародного банку реконструкції та розвитку, реструктуризацію окремих проєктів і тривале погодження документів із партнерами.
Через це реалізацію частини програм відкладали. Водночас платежі з обслуговування та погашення вже залучених кредитів держава проводила вчасно відповідно до затверджених графіків.
Інвестиційні програми недофінансували на 59,6 млрд грн
Ситуація з проєктом модернізації соціальної підтримки стала частиною ширшої проблеми з виконанням публічних інвестиційних програм.
У 2025 році видатки та надання кредитів для їхньої реалізації виявилися на 59,6 млрд грн, або на 47,6%, меншими за план. Основними напрямами таких інвестицій були розвиток і відновлення інфраструктури, а також освіта.
Із загального фонду планували витратити 40,6 млрд грн, але фактично спрямували 34,9 млрд грн. Недовиконання становило 5,7 млрд грн, або 14%.
Значно гірше виконували програми спеціального фонду, які фінансувалися за рахунок грантів і позик міжнародних фінансових організацій. Із передбачених 84,5 млрд грн використали 30,6 млрд грн — на 53,9 млрд грн, або 63,8%, менше плану.
Отже, саме проєкти, пов’язані з міжнародним фінансуванням, мали найнижчий рівень виконання.
Чому держава платить за кредит, навіть коли проєкт затримується
Погашення позики та сплата відсотків відбуваються за графіком, визначеним кредитними угодами. Затримка закупівель, погоджень або виконання робіт не звільняє державу від боргових зобов’язань.
Тому бюджет може продовжувати витрачати кошти на кредит, навіть коли фактична реалізація профінансованого ним проєкту відстає від плану.
Рахункова палата попередила, що неповне та несвоєчасне використання позик для публічних інвестиційних проєктів створює два основні ризики.
Україна може втратити можливість отримати додаткові ресурси на відновлення та розвиток енергетики, інфраструктури й транспорту. Крім того, боргове навантаження на бюджет зростає без відповідного економічного ефекту, оскільки кредит доводиться обслуговувати незалежно від фактичного рівня реалізації проєкту.
Водночас середньозважена вартість усіх зовнішніх запозичень України у 2025 році знизилася з 3% до 1,2%. Для позик спеціального фонду, через який фінансують частину інвестиційних проєктів, вона, навпаки, зросла з 4,3% до 5,2%.
Що рекомендували уряду
Висновки Рахункової палати 14 липня розглянув Комітет Верховної Ради з питань бюджету. За підсумками засідання комітет схвалив проєкт постанови щодо звіту уряду про виконання державного бюджету за 2025 рік і рекомендував парламенту його ухвалити.
Кабінету Міністрів рекомендували проаналізувати виявлені недоліки, не допускати порушень бюджетного законодавства та реалізувати пропозиції Рахункової палати.
Окремі рекомендації стосуються вдосконалення планування бюджетних витрат, управління державним боргом, залучення міжнародної допомоги та своєчасного використання коштів, передбачених для державних програм.
Рахункова палата наголосила, що затримка реалізації інвестиційних проєктів за вже залученими кредитами призводить до ситуації, коли бюджет виконує боргові зобов’язання, але заплановані соціальні, інфраструктурні або економічні результати відкладаються.
Читайте нас у Telegram.
