Міністерства відмовляють громадським організаціям у зверненнях без КЕП

Про це повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

За словами Лубінця, громадські організації збирають факти, готують звернення і надсилають їх до державних органів. Але замість реєстрації та розгляду іноді отримують відповідь, що звернення не буде зареєстроване, бо в ньому немає КЕП.

Омбудсман наголосив, що право на звернення гарантоване статтею 40 Конституції України. Воно не має втрачати силу лише через те, що електронний лист не містить кваліфікованого електронного підпису або електронної печатки.

Це особливо важливо для громадських організацій, які представляють інтереси людей, захищають їхні права та часто першими повідомляють державу про проблеми, які ще не потрапили у фокус чиновників.

Омбудсман заявив, що окремі центральні органи виконавчої влади продовжують відмовляти в реєстрації звернень від громадських організацій, посилаючись на правила електронного документообігу.

Серед прикладів він назвав Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, Міністерство культури України, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, а також Міністерство цифрової трансформації України.

За словами Лубінця, після його реагування такі звернення все ж реєструють і розглядають. Але він вважає це не системним рішенням, а ручним усуненням окремих випадків.

Що каже закон

Право на звернення закріплене у статті 40 Конституції України: громадяни мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів влади, а посадові особи зобов’язані їх розглянути й надати обґрунтовану відповідь.

На сайті Верховної Ради у роз’ясненні щодо звернень громадян також прямо зазначено: для електронного звернення має бути вказана електронна адреса для відповіді або інші засоби зв’язку, але застосування кваліфікованого електронного підпису не вимагається.

Тобто КЕП може бути додатковим способом підтвердження, але не повинен автоматично перетворюватися на бар’єр для самого права бути почутим.

Позиція Верховного Суду

Лубінець також послався на постанову Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі №813/1960/18. У цій справі суд розглядав питання звернення громадської організації та дійшов висновку, що відсутність окремого порядку розгляду таких звернень не звільняє органи влади від обов’язку їх розглядати.

Державна міграційна служба у своєму роз’ясненні щодо цієї постанови також зазначає, що висновки Верховного Суду стосуються поширення Закону «Про звернення громадян» на звернення громадських організацій та їхніх керівників.

На практиці відмова через відсутність КЕП може означати, що звернення про порушення прав людини, проблеми переселенців, військових, дітей, людей з інвалідністю або інших вразливих груп просто не потрапить у роботу державного органу.

Лубінець вважає, що право на звернення має забезпечуватися автоматично, а не залежати від того, чи звернулася громадська організація по допомогу до омбудсмана.

Куди звертатися

Омбудсман закликав громадські організації повідомляти його офіс про випадки, коли їм відмовляють у реєстрації звернень лише через відсутність КЕП.

Звернутися до Уповноваженого можна через гарячу лінію 1678 або на електронну адресу [email protected]. Ці контакти також вказані на офіційних сторінках органів влади для звернення до омбудсмана.

Читайте нас у Telegram.