Міжнародне енергетичне агентство погодилося вивести на ринок 400 мільйонів барелів нафти

Країни Міжнародного енергетичного агентства погодилися вивести на світовий ринок 400 мільйонів барелів нафти зі стратегічних резервів. Це найбільше подібне рішення за всю історію організації.

Рішення ухвалили під час надзвичайної зустрічі урядів країн членів МЕА після оцінки ситуації на енергетичних ринках на тлі війни на Близькому Сході.

Вивільнення запасів має допомогти зменшити наслідки перебоїв у постачанні нафти, спричинених конфліктом у регіоні.

МЕА не назвала конкретні строки появи цих обсягів нафти на ринку. Запаси планують випускати відповідно до умов і можливостей кожної з 32 країн членів організації.

Виконавчий директор МЕА Fatih Birol заявив, що масштаби проблем на нафтовому ринку є безпрецедентними.

«Виклики, з якими ми стикаємося на нафтовому ринку, є безпрецедентними за своїм масштабом, тому я дуже радий, що країни-члени МЕА відреагували на них безпрецедентними колективними заходами», – сказав він.

За словами Бірола, конфлікт на Близькому Сході має значний вплив на глобальні ринки нафти і газу та створює серйозні виклики для енергетичної безпеки і світової економіки.

«Конфлікт на Близькому Сході має значний вплив на глобальні ринки нафти і газу, що має серйозні наслідки для енергетичної безпеки, доступності енергії та світової економіки в нафтовій галузі», — заявив він.

Країни члени МЕА зараз мають понад 1,2 мільярда барелів державних стратегічних запасів нафти. Ще близько 600 мільйонів барелів зберігаються у промислових запасах, які компанії утримують за вимогою урядів.

Організацію створили у 1974 році після нафтового ембарго, яке запровадили арабські країни через підтримку США Ізраїлю під час арабо ізраїльської війни 1973 року.

Перебої у постачанні нафти пов’язані з ситуацією навколо Ормузької протоки. Через цю морську протоку щодня проходить приблизно п’ята частина світових поставок нафти і газу.

Після початку війни Іран фактично заблокував рух танкерів через Ормузьку протоку, погрожуючи атаками на судна. У результаті обсяги експорту нафти через цей маршрут впали до менш ніж 10 відсотків від рівня, який був до початку конфлікту.

Через загрози безпеці частина нафтових компаній на Близькому Сході скорочує видобуток і роботу нафтопереробних заводів.

Зростання ризиків для постачання призвело до різкого підвищення цін на нафту. З початку війни нафта марки Brent подорожчала більш ніж на 25 відсотків.

На початку тижня її вартість піднімалася до приблизно 119 доларів за барель. Після оголошення рішення МЕА ціни залишалися на рівні понад 90 доларів за барель.

Аналітики зазначають, що запланований обсяг вивільнення нафти приблизно дорівнює чотирьом дням світового видобутку або шістнадцяти дням обсягу нафти, який зазвичай проходить через Перську затоку.

У межах цього рішення окремі країни також оголосили про власні кроки. Зокрема, Німеччина і Австрія заявили, що готові використати частину своїх запасів. Японія повідомила, що планує почати вивільнення резервів уже наступного тижня.

Велика Британія оголосила про намір надати 13,5 мільйона барелів нафти для цієї операції. Південна Корея повідомила, що виділить 22,46 мільйона барелів зі своїх стратегічних запасів.

Це вже шоста колективна операція МЕА з вивільнення стратегічних резервів. Подібні рішення організація ухвалювала у 1991, 2005, 2011 роках та двічі у 2022 році.