Саміт НАТО в Анкарі закріпив нову роль Європи та України в системі безпеки Альянсу
Саміт НАТО, який відбувся 7 та 8 липня в Анкарі, був присвячений переходу від політичних зобов'язань до практичного зміцнення оборонних можливостей Альянсу. Однією з головних тем зустрічі стало перерозподілення відповідальності між союзниками та посилення ролі європейських країн у забезпеченні власної безпеки, повідомляє DW.
Перший день саміту розпочався з Форуму оборонної промисловості НАТО, присвяченого розвитку військових технологій та виробничих можливостей. Учасники представили проєкти щодо розширення стратегічної транспортної авіації, закупівлі нових розвідувальних безпілотників Triton, створення нового покоління літаків AWACS, розвитку систем протиракетної оборони, космічного спостереження та масштабного впровадження безпілотних технологій.
У штаб квартирі НАТО цей етап розвитку Альянсу називають «НАТО 3.0». Якщо після завершення холодної війни організація була зосереджена переважно на операціях за межами своєї території, то війна Росії проти України повернула пріоритет колективній обороні Європи.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Альянс змістив акцент із постановки цілей на досягнення конкретних результатів. За його словами, для цього необхідно прискорювати виробництво озброєння, усувати бюрократичні перешкоди, підвищувати стійкість та швидше впроваджувати інновації.
Під час форуму союзники підписали контракти з підприємствами оборонної промисловості на суму понад 50 мільярдів доларів. Окрему увагу приділили розвитку безпілотних технологій. НАТО презентувала ініціативу Drone Edge, покликану пришвидшити інтеграцію та масштабування дронів у збройних силах країн Альянсу. За словами Марка Рютте, протягом найближчих п'яти років союзники планують інвестувати у безпілотні системи 40 мільярдів доларів.
Одним із головних результатів саміту стало переосмислення ролі України в європейській системі безпеки.
Під час зустрічі з Президентом України Володимиром Зеленським Марк Рютте відзначив значення українського досвіду сучасної війни. Він назвав удари України по енергетичній та оборонній інфраструктурі Росії «надзвичайно важливими з військової точки зору» та зазначив, що Україна змінює ситуацію і на полі бою.
У підсумковій декларації саміту вперше зафіксовано, що Україна робить внесок у безпеку євроатлантичного простору. Хоча союзники не використали формулювання про статус країни як security contributor, саме цей принцип, як зазначається, знайшов відображення у фінальному документі.
Під час Форуму оборонної промисловості НАТО Володимир Зеленський заявив, що Україна вже має значний оборонний потенціал та досвід сучасної війни, які можуть стати складовою колективної оборони Альянсу. Він також закликав союзників розвивати спільне виробництво озброєнь, створювати європейські виробничі потужності для систем протиракетної оборони та просувати ініціативу щодо формування антибалістичної коаліції.
Наступного дня після форуму президент США Дональд Трамп під час зустрічі із Зеленським заявив, що Сполучені Штати нададуть Україні ліцензію на виробництво ракет для систем Patriot. Він наголосив, що йдеться про оборонну систему.
Союзники також підтвердили довгострокову підтримку України. У декларації зазначено, що у 2026 році країни НАТО нададуть Україні військову допомогу, обладнання та навчання на загальну суму 70 мільярдів євро і мають намір зберегти щонайменше такий самий рівень підтримки у 2027 році. Документ також вітає рішення Європейського Союзу забезпечити багаторічне фінансування України.
Окремою темою саміту стало збільшення відповідальності європейських союзників за колективну оборону. У фінальній декларації наголошується, що європейські держави та Канада розширюють свій внесок у систему безпеки Альянсу. Нову модель співпраці охарактеризували формулюванням «сильніша Європа у сильнішому НАТО».
За даними НАТО, оборонні витрати європейських союзників і Канади у 2025 році збільшилися майже на 20 відсотків порівняно з попереднім роком. Також очікується, що вже 17 держав цього року достроково виконають один із нових цільових показників, погоджених на саміті в Гаазі.
Підбиваючи підсумки саміту, Марк Рютте заявив, що головним результатом стало не лише збільшення оборонних витрат, а й створення умов, за яких збройні сили союзників отримають усе необхідне для захисту близько одного мільярда громадян країн НАТО в умовах зростання загроз.
