Шмигаль анонсував нову архітектуру енергетичної безпеки України
Про це Денис Шмигаль повідомив під час Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України.
Шмигаль заявив, що Україна формує нову архітектуру енергетичної безпеки, яка має спиратися не лише на великі об’єкти, а й на стійкість критичної інфраструктури на місцях. За його словами, країна створює мережу “енергетичних сот” – автономних або напівавтономних кластерів, де важливі об’єкти зможуть працювати навіть тоді, коли центральна мережа пошкоджена.
За словами міністра, ця модель складається з трьох рівнів. Перший – атомна генерація, яка забезпечує системі базову стабільність і, як підкреслив Шмигаль, залишатиметься ключовою для енергобалансу. Другий – гнучкість, балансування і нова генерація. Йдеться про маневрові потужності, накопичувачі та запуск нових об’єктів там, де система вже має технічний дефіцит. Третій рівень – локальна автономія, тобто когенерація, малі газові установки, а також децентралізоване тепло- і водопостачання, де уряд очікує активної участі місцевої влади.
Саме в межах цього підходу у 2026 році планують оголосити конкурс на будівництво до 1,3 ГВт нової генераційної потужності. Шмигаль уточнив, що йдеться про регіони, де нова генерація потрібна найбільше: Полтавську, Сумську, Харківську, Чернігівську, Київську, Одеську та Дніпропетровську області.
Окремо він озвучив план на 2026 рік щодо розподіленої газової генерації. Україна хоче ввести в роботу 1,5 ГВт нових потужностей. За словами міністра, це стільки ж, скільки вдалося ввести за весь час повномасштабної війни.
Шмигаль також повідомив, що державні енергетичні компанії “Нафтогаз” та ОГТСУ до кінця року планують встановити 232 МВт і 92 МВт відповідно. Ще 102 МВт потужностей уже ввели в експлуатацію в березні.
Водночас, за його словами, додаткова потреба регіонів в обладнанні зараз перевищує 500 МВт. Саме тому Міненерго працює з міжнародними партнерами, зокрема в межах Фонду підтримки енергетики, щоб закрити цей дефіцит.
Паралельно уряд уже передбачив кошти з резервного фонду на встановлення та приєднання наявних когенераційних установок у восьми регіонах. Перший транш становитиме 307 млн грн. Це має дати можливість підключити 75 установок загальною потужністю 96 МВт.
Ще один блок рішень стосується закупівель. Міненерго разом із Мінрозвитку та Мінекономіки підготувало проєкти урядових рішень для спрощення процедур закупівлі обладнання в межах планів стійкості, а також супутніх робіт, потрібних для його встановлення.
Окремо Шмигаль повідомив про переговори з бізнесом. За його словами, уряд хоче поширити підтримку на всі новозбудовані об’єкти генерації в прифронтових регіонах, введені в експлуатацію з грудня 2022 року, а не лише з 1 грудня 2025 року. Також опрацьовується можливість поширення практики PPA-контрактів на суб’єктів розподіленої газової генерації. Ідея полягає в тому, щоб дати таким проєктам довгострокову прогнозовану ціну, знизити ризики і стимулювати бізнес інвестувати у власну генерацію.
