Суддя Вовк відкрив новий спосіб блокувати журналістські розслідування
Про це повідомляє Центр протидії корупції, який отримав копію ухвали судді Сергія Вовка від 6 липня 2026 року.
Йдеться про матеріал щодо 143 об’єктів нерухомості, які, за даними журналістів, належали брату директора Державного бюро розслідувань. Саме розслідування на момент ухвали ще не було опубліковане, а рішення суду, як стверджує ЦПК, ухвалили як захід забезпечення майбутнього позову — до розгляду справи по суті.
Що саме заборонив суд
За даними ЦПК, суддя Печерського суду Сергій Вовк заборонив ЦПК, «Слідству.Інфо» та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати розслідування про майно брата Олексія Сухачова.
У ЦПК наголошують, що рішення винесене ще до подання самого позову. Тобто суд, за версією організації, ще не розглядав вимоги по суті, але вже обмежив можливість опублікувати журналістський матеріал.
В ухвалі, як зазначає ЦПК, ідеться про намір заявника подати позов, яким він хоче заборонити ЦПК та «Слідству.Інфо» збирати інформацію про себе та Сухачова. Заявником у справі, за даними організації, є представник Лісовця М.С., який діє в інтересах ТОВ «Парковий-2».
Чому це може стати прецедентом
ЦПК вважає рішення небезпечним для журналістів, оскільки воно дозволяє блокувати розслідування ще до публікації. В організації заявили, що це може створити інструмент, за допомогою якого фігуранти матеріалів або пов’язані з ними особи намагатимуться забороняти медіа висвітлювати інформацію про майновий стан, походження активів або зв’язки посадовців.
Виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк назвала ухвалу «прямим обмеженням свободи слова» та заявила, що організація оскаржуватиме це рішення. За її словами, невиконання ухвали може мати для медіа юридичні наслідки, включно зі штрафами та можливим кримінальним переслідуванням.
Що було до ухвали
24 червня ЦПК надіслав запит на відеокоментар директору ДБР Олексію Сухачову. Журналісти просили його прокоментувати факти, які Аліна Стрижак виявила щодо нерухомості його рідного брата.
За даними ЦПК, ішлося про набуття братом Сухачова 143 об’єктів нерухомості — квартир та офісів. Інформацію про ці об’єкти журналісти, як стверджує організація, знайшли під час аналізу відкритих державних реєстрів. Подібний запит також надсилали до ТОВ «Парковий-2», яке ЦПК пов’язує з братом директора ДБР.
У ЦПК зазначають, що відповіді на запити ані від Сухачова, ані від «Паркового-2» не отримали. Від надсилання запиту до задоволення заяви в Печерському суді минуло менше двох тижнів.
Позиція ЦПК
Заступниця виконавчої директорки ЦПК та адвокатка організації Олена Щербан заявила, що ухвала порушує права журналістів і громадськості на збір та поширення суспільно важливої інформації щодо посадовців. У ЦПК також вважають справу прикладом SLAPP-позову — стратегічного позову проти громадської участі, який використовують для блокування журналістської або громадської роботи.
Організація окремо нагадала, що Україна взяла на себе зобов’язання до 2027 року запровадити анти-SLAPP законодавство за стандартами Євросоюзу.
ЦПК заявив, що оскаржуватиме ухвалу Печерського суду.
На момент публікації йдеться саме про позицію ЦПК та опис організацією отриманої ухвали суду. Розслідування про майно брата директора ДБР, через яке виник конфлікт, не було оприлюднене.
Читайте нас у Telegram.
