Війна США та Ірану розвивається інакше, ніж прогнозували обидві сторони

Війна між США та Ізраїлем з одного боку та Іраном з іншого, що триває вже другий тиждень, охопила щонайменше 12 держав. Конфлікт спричинив економічні та політичні потрясіння, які відчуваються у різних частинах світу, пише WSJ.

Наразі жодна зі сторін не досягла своїх стратегічних цілей, однак обидві заявляють про готовність продовжувати протистояння.

Якщо конфлікт переросте у затяжну війну виснаження, вигоду від цього може отримати Росія. Зростання цін на нафту та природний газ може принести їй значні доходи, тоді як економіки західних країн, держав Перської затоки та навіть Китаю можуть зазнати економічного тиску.

На початковому етапі війни обидві сторони, як зазначається, могли помилитися у прогнозах щодо дій одна одної, що призвело до розширення конфлікту без очевидних шляхів швидкого завершення.

Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з президентом Росії Владіміром Путіним заявив на пресконференції, що війна завершиться «дуже скоро». Водночас він сказав, що США можуть «піти далі».

Того ж дня Іран запустив сотні безпілотників і ракет по цілях на Близькому Сході.

За даними американських чиновників, Вашингтон розраховував, що удар 28 лютого по керівництву Ірану, під час якого загинув верховний лідер Аятолла Алі Хаменеї, може призвести до падіння режиму або до ситуації, подібної до венесуельського сценарію, коли частина керівництва почала співпрацювати зі США.

Однак цього не сталося. Після загибелі верховного лідера владу перебрав його син Моджтаба Хаменеї, який заявив про намір помститися. Водночас внутрішнє повстання проти ісламської республіки не відбулося.

Попри масштабні авіаудари Іран зберіг можливість запускати балістичні ракети та безпілотники по американських базах на Близькому Сході, по Ізраїлю, а також по містах держав Перської затоки.

Іран також заблокував Ормузьку протоку, через яку раніше проходила приблизно п’ята частина світових поставок нафти та скрапленого природного газу.

Стратегія Ірану передбачала масовані атаки на аеропорти, готелі, енергетичні об’єкти, порти та центри обробки даних в Об’єднаних Арабських Еміратах, Бахрейні, Кувейті, Катарі та Саудівській Аравії.

За задумом іранської сторони такі удари мали завдати удару по економіках цих держав і змусити їх тиснути на Дональда Трампа для припинення війни на умовах Ірану.

Однак цього не сталося. Держави Перської затоки заявили про готовність до відповіді, а їхні системи протиповітряної оборони збили більшість іранських безпілотників і ракет.

Історик Кувейтського Університету Бадер аль Саіф зазначив, що сторони конфлікту зазнають втрат, але, на його думку, Іран має менше можливостей витримувати тривале протистояння.

«Те, що шкодить нам, шкодить і іранцям, але їхня здатність витримувати це менша за нашу. Ми можемо впоратися, а вони навряд чи зможуть довго це підтримувати», сказав він.

З точки зору держав Перської затоки найгіршим сценарієм може стати ситуація, коли іранський режим залишиться ослабленим, але не переможеним, зберігши можливість атакувати міста регіону та порушувати рух танкерів через Ормузьку протоку.

Адміністрація Дональда Трампа водночас заявляє про можливість рішучої перемоги. Президент США сказав, що бойові дії триватимуть, поки противник не буде остаточно переможений.

«Ми не зупинимося, поки ворог не буде повністю і рішуче переможений», сказав Трамп.

Міністр оборони США Піт Хегсет заявив, що метою війни є примусити противника до поразки.

«Це війна. Це конфлікт. Це доведення ворога до колін. Чи проведуть вони церемонію на площі в Тегерані і здадуться, залежить від них», сказав він в інтерв’ю CBS.

Експертка Європейської Ради з питань зовнішніх відносин Еллі Геранмаєр зазначила, що отримати рішучу перемогу у війні з Іраном складно через його територіальні розміри, військові можливості та структуру державних інституцій.

За її словами, Іран намагається показати, що війна завдає економічних збитків і безпосередньо впливає на життя американців.

Колишня радниця Центрального банку Росії Алєксандра Прокопенко вважає, що тривалий конфлікт може бути вигідним для Кремля, оскільки сприятиме зростанню цін на енергоносії.

За її словами, конфлікт, який триватиме кілька місяців, може призвести до стабільно високих цін на нафту.

Навіть якщо Дональд Трамп вирішить оголосити перемогу після загибелі Аятолли Алі Хаменеї та знищення значної частини ракетного арсеналу Ірану, залишається незрозумілим, чи погодиться іранське керівництво на припинення вогню.

Деякі представники іранської влади, зокрема спікер парламенту Моххамад Багер Галібаф, заявляли, що атаки триватимуть, поки не будуть виконані вимоги Ірану.

Керівник іранського проєкту Міжнародна кризова група Алі Ваєз заявив, що в Тегерані можуть розраховувати на виснаження ресурсів США та Ізраїлю.

Він також зазначив, що навіть у разі тимчасового припинення бойових дій ситуація може залишатися нестабільною.

«Навіть якщо гармати замовкнуть, це буде дуже нестійка рівновага», сказав він.