Зима 2026-2027 у Києві: експерти назвали реальну загрозу
Про це повідомляє “Телеграф” із посиланням на директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка та віцепрезидента Української водної асоціації Артема Ширу.
Дискусію спричинила заява генерал-майора запасу ЗСУ Сергія Кривоноса в інтерв’ю YouTube-каналу “Апостроф”. Він пов’язав можливі проблеми з водою, теплом і водовідведенням із регулярними російськими ударами балістичними ракетами по столиці та дефіцитом ракет для комплексів Patriot.
Кривонос припустив, що без електроенергії Київ залишиться без води й тепла, а протягом чотирьох-п’яти днів у місті можуть виникнути критичні проблеми зі стоками.
Генерал також порадив частині киян розглянути тимчасовий переїзд у села або невеликі міста, де інфраструктура, за його оцінкою, краще пристосована до тривалих відключень.
Як приклади Кривонос назвав Кременчук, де сонячні панелі нібито встановили майже на кожній школі, та Харків, де комунальні потреби, за його словами, повністю забезпечує держава. Незалежного підтвердження цим узагальненням він не навів.
Подібну думку 20 липня висловив засновник фонду “Повернись живим” Тарас Чмут. Він також заявив, що частині мешканців столиці варто заздалегідь розглянути можливість виїзду.
Енергетик назвав заяву Кривоноса алармістською
Володимир Омельченко поставив під сумнів висновки генерала, наголосивши, що той не є фахівцем із комунальної інфраструктури.
За словами експерта, в умовах війни не можна повністю виключати жоден сценарій, однак загальний колапс міської системи не є найімовірнішим розвитком подій.
Більше занепокоєння викликає стан теплопостачання. Омельченко вважає, що найскладніша ситуація може виникнути на Лівому березі столиці, який значною мірою залежить від Дарницької ТЕЦ, ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6.
Серед районів із підвищеними ризиками він назвав Троєщину, Дарницю, Русанівку та Осокорки. Саме в цих частинах Києва попередньої зими фіксували найбільш серйозні проблеми з опаленням.
Що насправді загрожує будинкам узимку
Артем Шира не погодився з прогнозом про загальноміський колапс через чотири-п’ять днів без електроенергії.
Він пояснив, що об’єкти водопостачання та водовідведення належать до критичної інфраструктури, тому їх не відключають за плановими графіками. У разі повного блекауту насосні станції можуть перейти на резервне живлення від генераторів.
Якщо генератори працюватимуть, кілька днів без зовнішнього електропостачання не повинні спричинити масштабної зупинки системи, зазначив експерт.
Головним ризиком Шира назвав відсутність опалення в житлових будинках. За тривалого морозу внутрішні каналізаційні стояки можуть промерзнути, після чого стоки перестануть нормально відводитися з квартир.
Такий сценарій означає не загальноміську катастрофу, а локальні аварії в окремих будинках, які залишилися без тепла.
Чи вистачить генераторів і пального
Резервні генератори на насосних станціях розраховані на роботу під час аварійних відключень. Слабким місцем може стати не саме обладнання, а постійне постачання дизельного пального, якщо блекаут триватиме кілька діб поспіль.
У травні 2026 року “Київводоканал” повідомляв про отримання трьох потужних дизельних генераторів для резервного живлення критично важливих об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства. Підприємство й раніше встановлювало автономні джерела живлення на насосних станціях.
Шира відмовився називати найбільш уразливі об’єкти міської системи. За його словами, деталі про слабкі місця критичної інфраструктури не можна публічно розкривати під час війни.
Які ознаки проблеми з’являться першими
Якщо внутрішня система будинку перестане нормально відводити стоки, першими це відчують мешканці нижніх поверхів.
Вода почне повільно сходити або взагалі перестане зливатися в унітазі, ванні чи раковині на першому поверсі. Її рівень може поступово підніматися.
У такій ситуації потрібно негайно звернутися до аварійної служби, управляючої компанії або ОСББ. Подачу води до будинку слід оперативно перекрити, щоб зменшити ризик підтоплення квартир і підвалу стічними водами.
За оцінкою Шири, наслідки переповнення мережі переважно загрожують підвалам, першим і подекуди другим поверхам. До квартир вище проблема зазвичай не доходить.
Як Київ готується до зими 2026-2027 років
Міська влада заявляє, що вже реалізує план енергетичної стійкості перед опалювальним сезоном. Серед основних напрямів – відновлення пошкоджених об’єктів, фізичний захист інфраструктури, розвиток когенерації та збільшення кількості резервних джерел живлення.
На ці заходи Київ передбачив понад 10 млрд грн. Частина проєктів розрахована не лише на найближчу зиму, а на два-три роки та довший період.
Урядовий штаб із підготовки до опалювального сезону окремо розглядав готовність столиці до можливих російських атак. Київській міській військовій адміністрації доручили дотримуватися графіків ремонтів, реалізовувати план стійкості та залучати міжнародну допомогу для комунальних підприємств.
Мешканці багатоповерхівок, у яких робота водяних і теплових насосів залежить від електроенергії, також можуть отримати резервні системи живлення за державними та міськими програмами. Для участі співвласникам потрібно ухвалити спільне рішення будинку та звернутися до районної адміністрації.
Яким може бути опалювальний сезон
Шира припускає, що зима 2026-2027 років може виявитися легшою для системи водовідведення, ніж попередній сезон. За його словами, основні проблеми раніше виникали через відсутність опалення в окремих будинках, а не через саме знеструмлення насосних станцій.
Підстав прогнозувати масштабний комунальний колапс усього Києва експерт не бачить. Водночас локальні аварії залишаються можливими, особливо якщо будинки тривалий час не опалюватимуться під час сильних морозів.
Найреалістичнішою загрозою експерти називають промерзання внутрішніх стояків у будинках без тепла. Саме на збереженні опалення, резервному живленні будинкових насосів і швидкому реагуванні на перші ознаки аварій має зосереджуватися підготовка до зими.
Як повідомляв ThePublic, чи вистачить газу та світла взимку: до чого готуватись українцям у новому опалювальному сезоні.
Читайте нас у Telegram.
