Про перемогу Мадяра та перспективи перезавантаження відносин України із Угорщиною
Та й сам він є вихідцем з "Фідес", тому є ризик отримати другого Орбана, хоча й молодого і прогресивного. Зрештою, сам Орбан у 1990-х р. починав як респектабельний демократ та ліберал, а еволюціонував до націонал-консерватора.
Перше, що Мадяр буде враховувати на українському напрямку - це наслідки орбанівської антиукраїнської медіапропаганди і роботи американських та російських політтехнологів.
Так, переможців не судять і тому Мадяру можна було б піти на миттєве потепління із Україною, але українська тема стала настільки чутливою та подразливою для угорського суспільства, що проукраїнський крен в зовнішній політиці може заплямувати виборчий тріумф та початковий імпульс на реалізацію політики змін.
Орбан нікуди не дівся, його "Фідес" має доволі репрезентативне представництво і стає потужною опозицією. Тому Мадяр і заявив, що перші візити будуть у Варшаву, Відень і Брюссель.
Якщо пам'ятаєте, то після свого обрання Президент України Ющенко свій перший закордонний візит здійснив саме до Москви для зустрічі із Путіним, ще й одразу після інавгурації, тим самим розвіюючи наслідки пропаганди та роботи тих самих російських політтехнологів про те, що він є русофобом та західною маріонеткою.
Тому прямо зараз будь-який різкий поворот нової угорської влади у бік України може бути витлумачений як наочний приклад правоти Орбана в думці про те, що Мадяр начебто є маріонеткою Зеленського та Брюсселя, готовий втягнути Угорщину у війну.
Перед тим, як приступити до поступового перезавантаження українсько-угорських відносин, Мадяр повинен втягнути країну у внутрішньополітичні трансформації (зміна уряду, Конституції, правоохоронної і судової системи, подолання інфляції) та потепління у відносинах із інституціями ЄС.
І лише з певним часом, на марші закріплення позитивного сприйняття як дієвого руйнівника мафіозної системи Орбана, виникне позитивний люфт для перезапуску відносин з Києвом.
Пришвидшити це можуть певні дипломатичні жести з боку України. Від швидкого ремонту нафтопроводу "Дружба" (але тепер доля низької ціни для Угорщини стає окремим викликом) до сприяння комунікації угорської громади України із новою владою в Будапешті для демонтажу орбанівського деструктивного впливу.
Є ще один цікавий момент. Орбанівська Угорщина виконувала роль відкритого тарана проти українських амбіцій на європейському напрямку для тих країн ЄС, які не хотіли ризикувати вступати в публічний конфлікт із Україною, яка стікає кров'ю від російської агресії.
Легше було із Орбана постійно робити "цапа-відбувайла" в темі блокуванні кредитів України, невідкриття перемовних кластерів, неухвалення антиросійських санкцій, але подібний вектор повністю відповідав прагненням частині країн ЄС. Десь це пояснювалось конкуренцією із українською економікою, десь - небажанням рвати комерційні відносини з російською економікою. Орбан був зручним.
Усі тексти в рубриці "Позиція" публікуються з першоджерел у повному обсязі. Редакція може не поділяти думки авторів і не несе за їх висловлювання відповідальність.
