Кисилевський звинуватив ЄБА у захисті імпорту для армії
Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Кисилевський отримав від Європейської Бізнес Асоціації лист, датований 14 липня 2026 року. За словами депутата, організація закликала не запроваджувати локалізацію цивільних товарів, які закуповують для Сил оборони, та виступила проти додаткового контролю за походженням продукції у державних тендерах.
Лист надійшов уже після ухвалення нового закону “Про публічні закупівлі”. Верховна Рада прийняла документ №4888-IX 27 травня, а 23 червня його повернули з підписом президента.
Більшість положень закону почне діяти 24 березня 2027 року. До цього часу уряд має підготувати необхідні підзаконні акти, а електронну систему закупівель – адаптувати до нових правил.
Кисилевський назвав звернення ЄБА запізнілим, оскільки норми, які критикувала Асоціація, парламент уже включив до ухваленого закону.
Повний текст листа ЄБА депутат не оприлюднив. Тому його зміст наразі відомий із переказу самого Кисилевського, а наведені ним оцінки щодо мотивів Асоціації є позицією політика.
Що таке локалізація
Локалізація показує, яка частина вартості товару була створена в Україні. До неї можуть входити українські матеріали, комплектувальні, робота працівників, виробничі послуги та інші витрати підприємства.
У 2026 році для товарів, які підпадають під відповідні вимоги, частка української складової має становити щонайменше 30%. У 2027 році показник повинен зрости до 35%, а з 2028 року – до 40%.
Простими словами, держава може вимагати від постачальника довести, що автобус, кран, трансформатор, причіп або іншу визначену законом техніку не просто завезли з-за кордону, а частково виготовили в Україні.
Такі правила мають спрямувати частину бюджетних коштів на українські заводи, робочі місця та податки. Водночас локалізація не означає повної заборони імпорту.
Вимоги не поширюються на закупівлі товарів із країн, для яких діють міжнародні угоди України про державні закупівлі, зокрема Угода СОТ GPA. Під час визначення винятків враховують країну походження продукції, її вартість та умови конкретного тендера.
Що зміниться в закупівлях для армії
Новий закон поширює локалізацію на частину цивільної продукції, яку закуповують для потреб Сил оборони. Раніше одна й та сама техніка могла підпадати під вимоги локалізації у звичайному державному тендері, але не під час оборонної закупівлі.
Йдеться, зокрема, про причепи, екскаватори, інженерну та будівельну техніку. До окремого переліку також внесли механізовані засоби гуманітарного розмінування, обладнання для знешкодження вибухонебезпечних предметів, бронежилети та бойові балістичні шоломи.
Для українського локалізованого товару передбачена цінова перевага під час оцінювання пропозицій. Це означає, що держава зможе обрати продукцію з українською складовою, навіть якщо її номінальна ціна дещо вища за пропозицію імпортера. За даними Федерації роботодавців України, розмір такої переваги становитиме 25%.
Замовники повинні будуть відхиляти пропозиції, якщо товар не відповідає встановленому рівню локалізації або його немає у відповідному реєстрі.
Як перевірятимуть українське походження
Закон посилює перевірку компаній, які заявляють, що їхня продукція виготовлена в Україні.
Державна аудиторська служба зможе контролювати не лише замовників тендерів, а й постачальників. Окрема комісія розглядатиме скарги щодо внесення продукції до реєстру локалізованих товарів і можливих порушень.
Кабмін також має визначити обов’язкові виробничі операції для окремих видів продукції. Це повинно ускладнити схеми, за яких імпортний товар мінімально переробляють або лише переоформлюють в Україні, а потім видають за вітчизняний.
Країною походження вважатимуть місце фактичного виробництва товару, а не державу, де зареєстрована компанія-продавець.
За неправдиві дані про локалізацію або постачання продукції, яка не відповідає заявленим характеристикам, компанію можуть внести до реєстру ненадійних постачальників. Для виконавців оборонних контрактів передбачений штраф у розмірі 15% вартості такого товару.
У чому Кисилевський звинуватив ЄБА
Депутат стверджує, що Європейська Бізнес Асоціація виступила проти повноважень із додаткової перевірки локалізації та проти вимоги контролювати українську складову на всіх етапах закупівлі.
Кисилевський розцінив таку позицію як захист продавців імпортної продукції. Він також заявив, що послаблення контролю може допомогти компаніям видавати китайські чи турецькі товари за українські.
Водночас депутат не назвав конкретних членів ЄБА, яких підозрює в таких порушеннях, і не навів доказів причетності Асоціації або її учасників до шахрайських схем. Його твердження про лобіювання інтересів недобросовісних постачальників є звинуваченням, а не встановленим фактом.
Кисилевський звернувся до українських та європейських компаній, які мають виробництво в Україні й входять до ЄБА. Він закликав їх пояснити, чи погоджували вони позицію Асоціації щодо локалізації.
Що це означає для виробників та імпортерів
Компанії, які виробляють або частково збирають продукцію в Україні, зможуть отримати перевагу в частині державних та оборонних закупівель. Для цього їм доведеться підтвердити встановлений рівень локалізації та виконання обов’язкових виробничих операцій.
Імпортери й надалі зможуть брати участь у тендерах, якщо конкретна закупівля не підпадає під локалізацію, діє виняток за міжнародною угодою або товар відповідає встановленим вимогам.
Остаточний вплив закону залежатиме від переліків продукції, порядку перевірки виробників і підзаконних актів Кабміну. Нові правила не означають, що всі державні замовлення автоматично отримають українські підприємства.
Читайте нас у Telegram.
