Переговори про мир просуваються, але територіальне питання залишається головною перепоною
Перспектива мирного врегулювання війни в Україні знову з’явилася у міжнародному порядку денному після тристоронніх переговорів України, Росії та США, які відбулися минулими вихідними в Абу-Дабі. Це перша така зустріч з часу повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році. Сторони не зірвали діалог і домовилися продовжити консультації вже найближчим часом, повідомляє Financial Times.
Вашингтон на цих переговорах намагається виступати посередником, а не стороною конфлікту. І Київ, і Москва публічно демонструють готовність до діалогу. Напередодні зустрічі в Абу-Дабі президент Володимир Зеленський заявив у Давосі, що його влаштовують запропоновані США післявоєнні гарантії безпеки. Водночас він наголосив, що ключовою і досі невирішеною темою залишається питання територій.
Аналогічну оцінку озвучив і головний американський переговірник Стів Віткофф, який повідомив європейським партнерам, що всі елементи можливої угоди фактично узгоджені, за винятком територіального блоку. Для Росії мінімально прийнятною умовою залишається контроль над усім Донбасом. Наразі війська РФ утримують близько 80 відсотків регіону, однак решта територій формують так званий укріплений пояс, який українська сторона вважає критично важливим для стримування майбутньої агресії.
Західні розвідки оцінюють втрати російської армії як надзвичайно високі. Лише у грудні, за їхніми даними, Росія могла втратити близько 30 тисяч військових убитими і пораненими, тоді як співвідношення втрат становило один український боєць на двадцять п’ять російських. Такі показники пов’язують з активним використанням Україною безпілотників і тактикою масованих піхотних атак з боку РФ.
Попри зростання тиску на російську економіку, проблеми з мобілізацією та збільшення фінансових бонусів для новобранців, ознак зміни позиції Кремля поки що немає. Москва також не демонструє готовності прийняти західні гарантії безпеки, які передбачають присутність європейських військ на території України.
Україна водночас перебуває під серйозним внутрішнім тиском. Масовані ракетні удари по енергетичній інфраструктурі призвели до відключень світла і тепла у містах під час морозів. Готовність Києва до переговорів пояснюється як бажанням уникнути конфлікту з адміністрацією Дональда Трампа, так і загальною втомою суспільства від затяжної війни.
Європейські побоювання щодо можливої проросійської упередженості Вашингтона останніми тижнями дещо зменшилися. Водночас у ЄС зростає занепокоєння, що США можуть втратити інтерес і терпіння до складного та тривалого мирного процесу. Історія подібних конфліктів свідчить, що переговори можуть тривати роками. Попри запуск формального дипломатичного процесу, бойові дії, ймовірно, триватимуть і надалі.
Володимир Зеленський, Україна, Давос, ОАЕ, США, Стів Віткофф, Дональд Трамп
