ТЦК без балаклав і під відеозапис: що пропонує комісія Ради
Про це йдеться у проєкті постанови №15332 про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради щодо можливих порушень у сфері оборони, антикорупційного законодавства та дотримання прав людини під час воєнного стану.
Тимчасова слідча комісія пропонує Верховній Раді взяти до відома її звіт за шість місяців роботи та оприлюднити його на сайті парламенту.
У документі окремо розглянули питання дій представників ТЦК та СП і поліцейських під час мобілізаційних заходів. Комісія звернула увагу на використання балаклав, проблеми з відеофіксацією та доставленням громадян до ТЦК.
За результатами роботи депутати рекомендували заборонити роботу груп оповіщення, якщо їхні учасники не забезпечені справними бодікамерами та засобами зчитування електронних військово-облікових документів.
Також пропонується запровадити обов’язкову безперервну відеофіксацію під час мобілізаційних заходів.
Що кажуть про балаклави
Комісія проаналізувала відео із соцмереж, медіа та звернень громадян, де представники груп оповіщення були з повністю або частково закритими обличчями.
У звіті зазначено, що приховування обличчя ускладнює або робить неможливою ідентифікацію посадових осіб. Також це може викликати психологічний супротив у громадян і суперечити принципу відкритості роботи державних органів.
Під час заслуховування керівники різних ТЦК та СП заявляли, що використання балаклав не є допустимою практикою, а шарфи-труби можуть застосовуватися лише для захисту від погодних умов.
Які проблеми знайшли з бодікамерами
Окремий блок звіту стосується фото- та відеофіксації мобілізаційних заходів.
Комісія встановила, що Національна поліція не веде окремого обліку службових розслідувань через відсутність або вимкнення бодікамер.
Водночас Міністерство оборони надало дані про службові розслідування щодо невикористання відеореєстраторів у різних областях.
Волинський обласний ТЦК та СП повідомив про 16 протоколів за недбале ставлення до військової служби після запровадження обов’язкового використання бодікамер.
Чому відеозапис хочуть зробити безперервним
Комісія звернула увагу на норму інструкції Міноборони, яка дозволяє припиняти відеозапис у разі ризику потрапляння в кадр військових об’єктів або інформації з обмеженим доступом.
У звіті зазначено, що така норма може охоплювати надто широке коло ситуацій і використовуватися для припинення фіксації можливих порушень.
Окрема проблема стосується доставлення громадян до ТЦК. За висновками комісії, безперервна відеофіксація під час адміністративного затримання фактично не забезпечується, оскільки поліцейські та затримані часто переміщуються різними транспортними засобами.
Також бодікамери фіксують лише події перед носієм пристрою, тому не дають повної картини того, що відбувається всередині транспорту.
Скільки мають зберігатися записи
Чинна інструкція Міноборони передбачає зберігання записів із бодікамер протягом 30 днів.
Комісія вказала, що цього строку може бути недостатньо через час, потрібний для пересилання та розгляду скарг громадян або адвокатських запитів.
У зв’язку з цим рекомендовано збільшити мінімальний строк зберігання відеозаписів до 90 календарних днів.
Скільки скарг надходило на дії ТЦК
Під час засідання комісії Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець навів статистику звернень щодо дій представників ТЦК та СП.
За його даними, у 2022 році було 18 звернень, у 2023 році – 514, у 2024 році – 3319, а у 2025 році – 6014 звернень.
Серед найчастіших скарг Омбудсман називав порушення процедур військового обліку, незаконне затримання, обмеження свободи пересування та неправомірні дії груп оповіщення.
Що ще розглядала комісія
Окрім мобілізаційних заходів, ТСК досліджувала взаємодію НАБУ, САП і Держфінмоніторингу у межах справи “МІДАС”.
У звіті зазначено, що НАБУ не бачить системних проблем у взаємодії із САП, однак повідомило про окремі випадки несвоєчасного або неякісного виконання запитів Держфінмоніторингом.
Комісія вказала, що продовжує аналіз матеріалів у межах цього напряму і ще не сформувала остаточних висновків.
За шість місяців роботи комісія провела 20 засідань і три наради, заслухала понад 70 представників органів влади, правоохоронців, ТЦК та СП, установ, організацій і громадян.
Також було направлено понад 60 запитів, ухвалено дев’ять рішень і створено Експертну раду з 18 фахівців та представників державних інституцій.
Остаточні висновки щодо більшості досліджуваних питань комісія ще не сформувала, тому пропонує продовжити свою роботу на визначений постановою строк.
Читайте нас в Telegram
