У Мінекономіки пояснили, як боротимуться з дефіцитом кадрів

Катерина Мельниченко
Катерина Мельниченко Заступник головного редактора
У Мінекономіки пояснили, як боротимуться з дефіцитом кадрів
Дарія Марчак, заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства
В Україні одночасно існують дефіцит працівників і значний резерв людей працездатного віку, які офіційно не працюють.

Про це під час івенту “Добробут нації” з циклу “Діалоги про майбутнє” заявила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Дарія Марчак. Раніше Марчак також заявляла, що держава запускає інструменти для повернення на ринок праці людей, які з різних причин із нього виключені, йдеться на сайті Мінекономіки.

В Україні склалася парадоксальна ситуація на ринку праці: роботодавці скаржаться на гострий дефіцит кадрів, але водночас у країні залишається значний резерв людей, які офіційно не працюють.

За словами заступниці міністра економіки, довкілля та сільського господарства Дарії Марчак, в Україні зараз проживає близько 30 млн людей. Із них лише 10,5 млн офіційно працевлаштовані.

“Лише один з трьох українців сьогодні – це активно зайняте, офіційно зайняте населення”, – заявила Марчак.

Скільки людей не працюють офіційно

Марчак пояснила, що якщо не враховувати дітей, студентів і людей віком понад 60 років, які разом становлять близько 15 млн осіб, в Україні все одно залишається приблизно 4,5 млн дорослих людей працездатного віку, які офіційно не працевлаштовані.

Однією з головних причин вона назвала невідповідність між навичками людей і потребами роботодавців.

Як приклад посадовиця навела шахтаря, який через війну переїхав із Покровська до сільської громади на Волині. За її словами, у такій громаді для нього може не бути роботи за фахом. У цьому випадку проблема полягає не лише у професійних навичках, а й у локації.

Як держава хоче вирішувати проблему

За словами Марчак, держава має або допомагати людям здобувати нову професію, або створювати умови для працевлаштування там, де їхні навички будуть потрібні.

Одним із ключових напрямів уряду вона назвала розвиток освіти дорослих і системи перенавчання. Марчак зазначила, що в Україні поки недостатньо говорять про безперервне навчання протягом життя.

За її словами, ринок праці швидко змінюється, тому навчання має стати постійним процесом не лише для молоді, а й для дорослих працівників.

Система “Обрій” і навчання під роботодавця

Окремим завданням Марчак назвала створення сучасної цифрової інфраструктури ринку праці. Зокрема, Мінекономіки запускає систему “Обрій”, яка має дати державі краще розуміння попиту і пропозиції робочої сили.

Ще один напрям – перегляд підходів до професійної підготовки та державного замовлення на освіту. За словами посадовиці, проєкт OnTrack, який реалізується спільно з Міністерством освіти і науки, має допомогти готувати кадри відповідно до реальних потреб економіки.

Марчак також пояснила, що держава хоче змінити підхід до роботи з безробітними через службу зайнятості. Йдеться про модель, коли людині спочатку знаходять потенційного роботодавця, визначають, яких саме навичок їй бракує, а вже потім спрямовують кошти на навчання.

Бар’єри на ринку праці

Окремою проблемою Марчак назвала фізичні та соціальні бар’єри на ринку праці. За її словами, особливої уваги потребує працевлаштування ветеранів і людей з інвалідністю.

Також посадовиця звернула увагу на стереотипи роботодавців щодо віку, досвіду та статі кандидатів.

“Цей для нас занадто молодий без досвіду, а цей занадто дорослий, занадто кваліфікований, йому вже 50 років. А ця жінка вийшла заміж – значить може народити дитину, тому ми її не будемо брати на роботу”, – навела приклади Марчак.

На її думку, саме залучення внутрішнього резерву робочої сили має стати першим джерелом подолання кадрового дефіциту.

Повернення українців з-за кордону

Другим напрямом роботи Марчак назвала повернення українців з-за кордону. Йдеться про людей, які виїхали через війну, трудових мігрантів, які залишили країну ще до повномасштабного вторгнення, а також представників української діаспори.

За словами посадовиці, для більшості українців за кордоном ключовими факторами повернення залишаються житло і робота.

Держава, за її словами, розглядає можливість запровадження дистанційних співбесід і дистанційного початку роботи. Такий підхід має спростити повернення людей в Україну.

Читайте нас в Telegram

Поділитися статтею:
Економіка
Тіньову економіку в Україні перевірятимуть по-новому
Економіка

Тіньову економіку в Україні перевірятимуть по-новому

Кабінет Міністрів створив міжвідомчу робочу групу з питань детінізації економіки. Вона координуватиме підготовку рішень для боротьби з тіньовими схемами в окремих секторах.

11.06.2026
Голова митниці назвав головну загрозу для бюджету України
Економіка

Голова митниці назвав головну загрозу для бюджету України

Голова Державної митної служби Орест Мандзій заявив, що найбільшим ризиком для бюджету зараз є не класична контрабанда, а “сірий імпорт” із підміною кодів товарів і заниженням митної вартості.

11.06.2026
Philip Morris про нелегальний ринок тютюну: окремих рейдів БЕБ недостатньо для вирішення проблеми
Економіка

Philip Morris про нелегальний ринок тютюну: окремих рейдів БЕБ недостатньо для вирішення проблеми

Україна щороку втрачає близько 38 млрд грн податкових надходжень через нелегальний ринок тютюнової продукції та вейпів, а більшість закритих правоохоронцями торгових точок відновлюють роботу вже за тиждень. Для подолання тіні в цій галузі недостаньо окремих рейдів та обшуків.

11.06.2026
Уряд витратив 96% резервного фонду бюджету за три місяці
Економіка

Уряд витратив 96% резервного фонду бюджету за три місяці

Кабінет Міністрів у першому кварталі 2026 року розподілив 96,3% річного обсягу резервного фонду держбюджету. Рахункова палата попередила про ризик нестачі коштів на непередбачені видатки до кінця року.

11.06.2026
Імперія фейкового люксу: через безпорадність БЕБ та фіскалів держава втрачає мільярди гривень
Економіка

Імперія фейкового люксу: через безпорадність БЕБ та фіскалів держава втрачає мільярди гривень Розслідування

Поки БЕБ звітує про боротьбу з контрабандою та рівні правила для бізнесу український ринок заполонили підробки світових брендів. Сумки Hermès, взуття Dior, годинники Rolex та прикраси Graff продаються через Telegram, Instagram і шоуруми у центрі Києва. Такі товари потрапляють до країни нелегально, а розрахунки відбуваються поза податковим контролем. Як наслідок - мільярдні збитки для бюджету та білого бізнесу.

11.06.2026