Тіньова економіка України: куди та як витікають кошти з бюджету?

Зменшення бюджетних втрат від нелегальних схем в економіці є однією з ключових вимог МВФ. Однак, попри пильну увагу міжнародників, політиків та урядовців рівень тінізації в більшості секторів економіки стрімко зростає. За оцінками ІСЕТ та CASE Україна, частка тіні нині сягає до 40%.

На думку народного депутата Данило Гетманцева, ситуація значно погіршилася минулого року.

“До розчарувань минулого року я би відніс деяке гальмування процесу детінізації. 2024 рік у нас в цьому плані був зразковим, бо ми перевиконали бюджет на $2,5 млрд, показали результат детінізації у всіх галузях економіки. А минулого року, на жаль, мали відкат в галузі тютюнових виробів, маємо абсолютно незрозумілу ситуацію на ринку алкоголю, але найбільше кричуща ситуація на ринку ритейлу, електроніки”, - зазначає парламентар. 

Ресторани, сигарети, гаджети: де бюджет втрачає найбільше 

Експерти вважають, що найбільші втрати бюджету концентруються у трьох сектор: тютюновій галузі, фуд-ритейлі та на ринку техніки й електроніки. 

Аналіз ринку побутової техніки та електроніки свідчить про те, що у 2025 виторги та податкові надходження у цьому секторі зросли. Однак у низці мереж фіксуються аномально низьке податкове навантаження та мінімальні зарплати для працівників. Це свідчить про системне ухилення від сплати податків. 

Джерело даних: розрахунки фахівців Економічної експертної платформи

Схожа ситуація спостерігається в фуд-ритейлі. Втрати бюджету лише від схем «дроблення» бізнесу у цій галузі становлять 2,5–4 млрд грн на рік. Ще до 40 млрд грн держава недоотримує через виплату мінімальних офіційних зарплат у поєднанні з «конвертами» та використання неоформленої праці.

Про зростання тіньового сегмента на ринку тютюнової продукції свідчать останні дослідження Кантар. Наприкінці 2025 року частка нелегальної продукції сягнула 17,8%, тоді як на початку року правоохоронним органам вдалося знизити цей показник з рекордних 25% до 14,2%.

За таких умов річні втрати державного бюджету через несплату податків оцінюються в 26,5 млрд грн.

Ухилення чи оптимізація: які схеми використовує бізнес

В умовах зростання податкового навантаження та регуляторного тиску частина бізнесу адаптується до нових правил швидше, ніж держава встигає їх оновлювати. При цьому базові схеми ухилення від сплати податків залишаються майже незмінними протягом десятиліть.

Зарплати “у конвертах”

Окрема категорія тіньової економіки - це зарплати “у конвертах”. Вони знижують податкові надходження та виводять частину заробітків з-під офіційного обліку. Найвищий рівень тіньової зайнятості фіксується у готельно-ресторанному бізнесі, а також у будівництві та торгівлі.  У секторі HoReCa рівень неформальної зайнятості сягає 40%, у будівництві – 38%, а в торгівлі – 32%. 

“Дроблення” бізнесу

Практика розподілу діяльності великих компаній між десятками ФОП для використання спрощеної системи оподаткування формально може виглядати законною. Однак без економічного обґрунтування та належного документального підтвердження така модель несе ризики штрафів і кримінальної відповідальності.

За оцінками експертів, через подібні схеми бюджет щороку втрачає до 25–32 млрд грн щорічно.

Контрабанда 

За словами народного депутата Данила Гетманцева лише від тіньової контрабанди електроніки держава втрачає близько 20 млрд грн на рік, з яких половина припадає на нелегальну продукцію Apple.

Однак проблема існує не лише на ринку гаджетів, а й серед інших груп побутових товарів, а також у підакцизній галузі. 

Нелегальне виробництво підакцизних товарів

Нелегальний ринок тютюнових виробів в Україні впродовж багатьох років є серйозною проблемою. Попри певні успіхи у боротьбі з "тіньовим" ринком у 2024, наприкінці минулого року він знову продемонстрував зростання. 

За даними експертів Кантар, у лютому 2025 року структура нелегального ринку виглядала так: підроблена продукція - 7%, продукція Duty Free або призначена для експорту, що нелегально реалізується в Україні - 6,4%, контрабанда - 0,6%.

Останнє підвищення акцизів додатково збільшило маржинальність нелегального виробництва, стимулюючи не лише випуск продукції «поза обліком» на підприємствах, а і розвиток, так званих гаражних цехів.

ПДВ та офшори

Попри реформу адміністрування ПДВ, система все ще має вразливості, які дозволяють формувати податковий кредит без фактичної сплати податку. Окрім цього, великі компанії продовжують використовувати офшорні юрисдикції та трансфертне ціноутворення. Лише внаслідок махінацій з податком на прибуток бюджет щороку недоотримує 12–14 млрд грн, хоча ці втрати поступово зменшуються через валютні обмеження та глобальні стандарти податкової прозорості.

Бій з тінню: відповідальний є, ефективності немає

Експерти переконані, подолати тіньову економіку можливо за умови комплексних інституційних реформ і скоординованої роботи держави та бізнесу. Йдеться не лише про зміну правил, а й про їх системне виконання - від законодавства до контролю у найбільш ризикових секторах.

Ключову роль у цьому держава відвела Бюро економічної безпеки. У серпні 2025 року орган очолив Олександр Цивінський. Його призначення підтримали міжнародні партнери та провідні українські бізнес-асоціації, очікуючи ефективної боротьби з економічною злочинністю. 

Однак поки що БЕБ не виправдало сподівань, а результати роботи інституції значно погіршились. 

Джерело даних: статистика Офісу Генерального прокурора

У грудні 2025 року детективи БЕБ забезпечили повернення до бюджету лише 18,9 млн грн - це  найнижчий показник за весь рік. Загалом у період із липня по грудень 2025 року в завершених кримінальних провадженнях було відшкодовано 816,9 млн грн. Тоді як у першому півріччі Бюро звітувало про 3 млрд грн.

На неефективності Бюро вже публічно наголошують представники парламенту. Зокрема, голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев в одному зі своїх інтерв'ю зазначив: “Результатів немає. Водночас ми маємо певні одіозні прізвища, які досі ще працюють в органі і з якими пов'язані ті чи інші корупційні скандали. І чому власне півроку треба для того, аби прийняти ті чи інші кадрові рішення нам незрозуміло».

Цивінський пояснює провальну роботу дефіцитом персоналу. Однак упродовж другої половини 2025 року чисельність співробітників майже не змінилася - 1 247 осіб у травні та  близько 1200 у грудні. Водночас директор Бюро до цього часу не розпочав ні суттєвого доукомплектування штату, ні атестації чинних співробітників. Натомість на його рахунку десятки публічних зустрічей, інтерв'ю та ідей, на кшталт, чергового чат-боту. 

Утримання БЕБ коштує бюджету майже у 2 млрд грн на рік. Ще 100 млрд грн держава втрачає через його неефективність. У той час як за відсутності чітких KPI, своєчасних кадрових рішень і концентрації на масштабних економічних схемах орган дедалі більше нагадує дорогий фасад реформ, за яким все ще не розпочався системний демонтаж тіньової економіки.

МВФ, Кантар, Україна, Данило Гетманцев, БЕБ, Олександр Цивінський, голова податкового комітету, Верховна Рада України